Теорія:
Метод введення нової змінної тобі вже відомий, ми не раз їм користувалися. Покажемо на прикладах, як він застосовується при розв'язанні раціональних рівнянь.
Приклад:
Розв'яжи рівняння .
Введемо нову змінну . Так як , то задане рівняння можна переписати у вигляді
Це квадратне рівняння. Знаходимо корені даного рівняння:
Але , значить, задача звелася до вирішення двох рівнянь:
З першого рівняння знаходимо , друге рівняння не має коренів.
Відповідь:
Рівняння виду називають біквадратним рівнянням («бі» — два, тобто як би «двічі квадратне» рівняння).
Щойно розв'язане рівняння було саме біквадратним.
Будь-яке біквадратне рівняння вирішується так само, як рівняння з раніше наведеного прикладу: вводять нову змінну , розв'язують отримане квадратне рівняння щодо змінної \(y\), а потім повертаються до змінної \(x\).
У розглянутому прикладі метод введення нової змінної був, як люблять висловлюватися математики, адекватний ситуації, тобто добре їй відповідав.
Чому? Тому, що один і той же вираз явно зустрічався в записі рівняння кілька разів і був резон позначити цей вираз новою буквою. Але так буває не завжди, іноді нова змінна «проявляється» тільки в процесі перетворень. Саме такий варіант розглядається в наступному прикладі.
Приклад:
Розв'яжи рівняння .
Маємо
Значить, задане рівняння можна переписати у вигляді
Ось тепер нова змінна «проявилася»:
З її допомогою рівняння можна переписати у вигляді
Коренями цього рівняння служать числа \(4\) і \(-6\).
Повертаючись до початкової змінної \(x\), отримуємо два рівняння:
З першого рівняння знаходимо ; друге рівняння не має коренів.
Відповідь: