Якщо дано числову множину \(X\) і правило \(f,\) що дозволяє поставити у відповідність кожному елементу \(x\) із множини \(X\) певне число \(y,\) то кажуть, що задано функцію \(y = f (x)\) із областю визначення \(X.\)
Областю визначення функції \(y = f(x)\) називається множина всіх значень \(x,\) для яких функція має зміст.
 
Множина всіх значень функції \(y = f(x),\) xX називається областю значень функції.
Зверни увагу!
Пишуть: y=f(x),xX

\(x\) — незалежна змінна (аргумент);

\(y\) — залежна змінна;
 
\(D(f)\) — область визначення функції;
 
\(E(f)\) — область значення функції.
Задати функцію — означає вказати правило, яке дозволяє за довільно вибраним значенням xD(f) обчислити відповідні значення \(y.\)
Способи задання функції
\(1.\) Графічний: функція задається графіком

Якщо дано функцію y=f(x),xX і на координатній площині \(xOy\) позначені всі точки вигляду \((x; y),\) де xX\(,\) а y=f(x)\(,\) то множину цих точок називають графіком функції y=f(x),xX\(.\)
Приклад:
\(y=kx+m\) — пряма
taisne.png
 
\(2.\) Аналітичний: функція задається формулою
Приклад:
y=xy=|x|
\(3.\) Табличний: функція задається таблицею значень 
Приклад:
\(x\)
\(1\)
\(2\)
\(3\)
\(4\)
\(y\)
\(1\)
\(4\)
\(9\)
\(16\)
\(4.\) Числові пари
Приклад:
(1;2),(2;4),(3;6)