Підмет — головний член речення, що означає особу, предмет або явище, якому приписується якась дія, стан чи ознака, виражена присудком. Підмет відповідає на питання  хто? що?
За структурою підмети поділяються на прості й складені.
Простий підмет може бути виражений
  
1. Будь-якою частиною мови:
іменником: Вітерець  розганяє білі хмарки (С. Божок); 
займенником: Лунають вони гучно та далеко-далеко ( І. Пільчук);
прикметником у значенні іменника: Там лишилися їі рідні (Ю. Збанацький);
дієприкметником: Визволені одразу кинулися до воїнів (Ю. Яновський);
числівником: На тротуарі стояло двоє (Ю. Бердник);
прислівником: Одержане на першому екзамені «відмінно» дуже мене підбадьорило (В. Козаченко).
                    
 2. Неозначеною формою дієслова:  
Жити — це значить дихати, це значить діяти  (Ж.-Ж. Руссо).

3. Вигуком, звуконаслідуванням:
Незамовкаюче серед темноти «ура» підіймалося все вище, охоплюючи вершину (О. Гончар ).
Складений підмет виражається словосполученням або реченням, якщо вони вжиті у значенні іменника в називному відмінку. Це можуть бути:
1. Іменники або займенники у Н.в. з іменником або займенником в О.в.:
Ми з Тетяною пішли на прогулянку.
Зверни увагу!
Присудок у таких реченнях стоїть у формі множини.
2. Кількісні числівники або слова з кількісним значенням (багато, трохи) із іменником або займенником у Р.в.:
П’ять учнів відмовилися їхати на екскурсію.
  
  
  
Дехто з учнів залишився на чергуванні.
 
3. Власні назви:
«Запорожці пишуть листа турецькому султану» — найвідоміша картина І. Рєпіна.
 
Багато прекрасних картин створила Катерина  Білокур.