Дніпровська гімназія № 110

Історія школи

В 1904 році Куліченко Анатолій Федорович, будучи депутатом земської управи, добився побудови початкової школи в Одинківці, яка знаходилась на місці, де зараз розташований дитячий будинок по вулиці Спогадів. Учителями в тій школі працювали Мутьєв Іван Степанович, Кекалов Олександр.

В дореволюційній Одинківці, на місці, де зараз знаходиться школа № 110, була лікарня на 25 місць. Там народились всі корінні Одинківці. Війна залишила свій автограф не тільки на долях людей, але й на будівлях. Від лікарні залишились лише «катакомби», які стали відбудовуватись пізніше в школу.

Після революції до 1959 року Одинківська семирічна школа була розташована в двох окремих приватних будинках по вулиці Кірова (нині вул. Курська), переобладнаних під школу - в хатинах Сироти і Козуби.  

З 1946 по 1959 рік директором Одинківської школи була Гончарук Елеонора Василівна. У 1959 році засновано місто Ігрень. На чолі міської адміністрації постає мудрий керівник, за фахом учитель історії Іван Іванович Лепеха. Цеглинка за цеглинкою починає відбудовуватися школа на місці колишньої лікарні. У будівництві школи брали участь і дорослі, і малі. Ніхто не залишився байдужим у відтворенні нового навчального закладу: будували, білили, фарбували. 

У травні 1959 року за наказом міського відділу освіти Одинківській семирічній школі присвоєна назва – Восьмирічна школа № 110 м. Ігрені, на посаду директора якої призначено Івана Івановича Лепеху. І ось, першого вересня 1959 року до невеличкої школи, яка складалася з 11 кімнат, поспішають її перші учні.

Але будівництво не припиняється. Протягом 16 років (1975 року) під керівництвом Лепехи І.І. в шкільній будівлі добудовано 11 класів-кабінетів, їдальню, типову спортивну залу, майстерні. В перші десятиріччя до школи поступово приходять працювати молоді вчителі. 

В 1975 році школу було добудовано і присвоєно назву -  Середня загальноосвітня школа № 110.

В 1978 році у зв’язку з виходом на пенсію Лепехи І.І. один рік школою керував   Сєришев Володимир Інокентійович, за фахом теж учитель історії.

В 1979 році директором школи було призначено Бочковську Поліну Антонівну. З 1982 року по травень 1987 року директором школи була Біла Алла Олексіївна, спеціаліст з хімії та біології. Під керівництвом Алли Олексіївни було побудовано котельню. З травня 1987 року по грудень 1989 року директором школи працювала Ушакова Євгенія Петрівна. З січня 1990 року директором школи було призначено Бєлєвщука Миколу Михайловича, за фахом вчителя української мови та літератури, який працював до липня 1997 року.

24 жовтня 2009 року ми святкували 50 – річний ювілей школи. Відзначити святкування п’ятидесятої річниці школи зібралися всі, кому небайдуже і минуле і сьогодення нашої альма-матер: це керівництво району, наші помічники-шефи, колишні директори школи.

Після урочистої частини у приміщенні школи шановних гостей свята гостинно зустрічали і частували чаєм та кондитерськими виробами, виготовленими власними руками, учні школи. Там, всі присутні могли у дружній атмосфері поспілкуватися один з одним, оглянути новий інтер’єр школи, обладнані кабінети, створену руками учнів галерею історії школи, творчі роботи, присвячені 50-річному її ювілею.

Сподіваємося, що кожному , хто завітав на  ювілей, наша школа стала пристанню спогадів, надій і сподівань, та  залишила добру пам'ять про ті роки, які вони провели разом.

Дані оновлені: