Олексицька гімназія

З історії Олексицької школи 

(за книгою І. Николина «Історія Олексич»)

В церковних архівах збереглися документи про те, що 1867 року в Олексичах діяла приходська школа, якою опікувалася шкільна рада на чолі з парохом. Так в листі ч.75 Стрийського Декана о. Радикевича до Олексицького пароха о. Івана Сабата повідомляється про призначення екзаменів в школі за І-ше і ІІ-ге півріччя відповіднона лютий і червень 1867 р. На зворотній стороні листа о. Сабат повідомляє, що екзамени проведено своєчасно.

Зберігається звіт «Виказ» про стан Олексицької школи в 1889/90 навчальному році, де вказано, що вчителька Елеонора Чеховіч має стаж 11 років, зарплату 250 злотих місячно. Дітей шкільного віку в селі - 66: хлопчиків - 35, дівчат - З1. Серед них 18 віри протестантської, тобто німці, а решта віри греко-католицької. Записано до школи 65 дітей, а ходять - 39. Наповнюваність класів: у І кл.- 7 учнів, у II кл. - 8 уч., у ІІІ кл. - 14 уч., у 4-му кл. - 16 уч. В доповнюю чому класі - 5 уч. В недільній школі 18 уч, а з них 7 хлопців, 11 дівчат - це німецькі діти.

Далі в цьому «Виказі» подається інвентаризація школи: будинок-1, город - 1, різне унаочнення, як от: карти, глобус і т.п., книжки - 74, дошки, столи і т.п. Документ підписаний: від шкільної ради Олекса Солонинка, вчителька Елеонора Чеховіч. Зберігся статут школи «Устава» за 1895 р., який має 40 параграфів, де записано все життя школи. Статут видрукуваний польською мо­вою.

Знайдено бланк «Бюджет» на 1894-96 рр. для Комарова, Олексич і Ярушич. В ньому вказано податок з населення сіл: Комарів - 252 зл. Олексичі - 357 зл., Ярушичі -179 зл. Шкільна Рада відповідала за роботу школи і мала право погодже­ння кандидата на вчителя.

В «Історії Стрийщини», що вийшла в США, в томі 2-му записано, що в 1888 р. в Олексичах була філія Комарівської школи - однокласова школа. Вона містилася в хатині, котра стояла на місці сучасного клубу. Це був громадський будинок, половину якого орендував Бобовський Андрусь, а потім Гуп Христина. В другій половині була класна кімната.

В 90-х роках XIX ст. по 1903 рік вчителем був Когут Юрій, який приїхав до Олексич з Покрівець. Одночасно він був дяком у церкві. Згодом школа переросла в 4-класову. Навчання проводилось у дві зміни.

В 1906 р. за державні кошти збудовано нову, муровану школу на ґрунті Ярушевського Антона. Діти ходили до школи до 15 років. В першому і другому класах учні вчились по 1-2 роки, в третьому і четвертому класах - по 2 і більше років. І ще був один рік навчання - «Повторний». Деякі діти зовсім не ходили до школи, багато дітей покидали школу після 1, 2 чи 3 класу. Закону про обов'язкове навчання не було.

В класі за часів Австрії висів портрет цісаря Франца Йосифа та образ. Діти перед уроками молилися «Отче наш», віталися привітом «Слава Ісусу Христу». В навчальному плані були уроки релігії, які вели сільські священики.

В «Історії Стрийщини», т. ІІ, подано, що в 1909 р. в школі навчалося 55 дітей, в 1914 р. - 60, в 1924 р. - 67, в 1935 р. - 86. Мешкали вчителі в приміщенні школи, займали кухню, покій (де зараз кухня і їдальня) і півкоридору. Найбільша кімната - клас (при вході зліва, сходи і комора).

Вчителі, крім навчання дітей, вели громадську роботу: організовували гуртки - драматичний, вишивання, куховарства, керували «Просвітою», «Рідною школою».

В 1939-1941 рр. - школа працювала в нормальному режимі, тільки було запроваджено навчання російської мови та літератури і припинено викладання релігії. В класі на місці, де за Польщі висів «Почот королів польських», повісили портрет Сталіна. В 1941-44 рр. школа теж працювала в звичному режимі, як за Польщі, тільки в класі висів портрет Гітлера. За німців в Стрию відновила роботу українська ґімназія, в якій з нашого села на той час вчилися син священика Савків Ярослав (Тусько), Яців Богдан і Николин Богдан.

3 приходом «других совітів» в 1944 р. до школи прислали нових вчителів: Лаврись Катерину, Лаврися Степана і Печар Катерину (з Підгірець).

В 1952 р. Яцишин Ф.І був знятий з посади директора через політичну неблагонадійність, а на його місце призначений відставний офіцер НКВС Сидоренко І.П., який запровадив у школі військову дисципліну серед учнів та вчителів. В лютому 1953 р. його арештували і засудили.

В 70-х роках в школі створено групи продовженого дня. У них після уроків з дітьми займалися вихователі. Діти обідали в школі, відпочивали і готували домашні завдання. Таким чином учні перебували в школі від 9 години ранку до 6-ї години вечора.