7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки.
Традиція святкування виникла зовсім недавно, але вже міцно вкоренилася у нашій культурі. Свято з'явилося 2019 року за ініціативою вінницької депутатки і стало символом поваги до жіночої долі. Цей день об'єднує жінок різних професій, віку та національностей задля збереження українських традицій.
У давнину майже неможливо було знайти українку, яка б не носила хустки протягом усього року. Цей аксесуар був обов'язковим для заміжньої жінки. Також за головним убором можна було визначити вік та соціальний статус його господарки: молоді жінки переважно носили світлі та яскраві хустки, жінки у віці – темні, вдови – лише чорні. Жінки із заможних сімей носили хустки з дорогих тканин, бідні – із дешевших.
У залежності від регіону, жінки використовували різні способи зав’язувати хустки. Наприклад, на Півночі її в’язали під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці. На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці. На території Середнього Подніпров'я хустку драпували навкруг голови.
Хустка завжди вважалась оберегом. Вона, як берегиня роду, була від самого початку життя до останнього подиху. Хустину використовували під час обряду хрещення немовляти. Вишивалися хустки шовковими нитками та тільки вручну.
Якщо юнак збирався до війська, мати обов’язково пов’язувала йому хустину, яка мала вберегти сина від усього лихого, а дівчина дарувала свою хустку на знак того, що буде чекати коханого.
Значну роль відігравала хустка під час сватання, а потім і весілля. Якщо хлопець мав серйозні наміри щодо дівчини (одружитись із нею), то дарував чоботи, намисто або хустку. А дівчина у разі згоди дарувала хустку юнакові під час сватання. Потім нею «покриватимуть» голову молодої дружини на весіллі.
Останнім часом хустки повертаються в моду. Їх використовують у своїх колекціях як українські, так і закордонні дизайнери.
Українська хустка ― це не лише головний убір жінки, але й важлива сімейна реліквія, яку передавали з покоління в покоління. Це давній символ жіночої душі, кохання та вірності. Тому Всесвітній день української хустки ― це не просто ще одне свято в календарі, а важливий внесок у збереження та популяризацію нашого національного надбання.