Завдяки Леонтовичу весь світ на Різдво співає український «Щедрик», в англомовному варіанті відомий як «Carol of the Bells». Саме Леонтович Микола Дмитрович ― відомий український композитор, подарував світу легендарну хорову обробку до пісні «Щедрик». Все своє життя митець присвятив жанру обробки української народної пісні. Щоправда творчість українця подобалась не всім, тому і помер композитор не власною смертю.
Народився музичний геній 13 грудня 1877 року в с. Монастирок, нині Немирівський район Вінницької області, у сім'ї священика з професійною музичною освітою. Навчався Леонтович у Кам’янець-Подільській духовній семінарії. Вже тоді Микола проявив неабиякий музичний талант, коли почав створювати власні духовні твори. Леонтович бачив ледь помітні тонкощі в народних піснях, красу мелодії, мудрість поетичних слів, які майстерно передавав у музиці. Крім того, композитор мав непідробний інтерес до етнічних традицій та української культури. Леонтович був вимогливим до себе, міг роками удосконалювати твори. Наприклад, над «Щедриком» митець працював майже все своє життя.
У жовтні 1921 року композиція вперше прозвучала у Карнеґі-Холі, а з нагоди сотої річниці український дитячий хор представив «Щедрик» у тому ж закладі нашим сучасникам. Це варто послухати. Насолоджуйтеся! Пишайтеся! Це ― Леонтович. І це ― Україна.
Слід зазначити, що Леонтович був не тільки видатним майстром у жанрі хорової музики, диригентом, музично-громадським діячем, а й талановитим педагогом, який усе своє свідоме життя віддав справі естетичного виховання молоді. Скромний, добрий та безмежно талановитий, він зміг вивести українську пісню на широкі простори музичного мистецтва та здобути визнання великого композитора світового рівня. Прагнув жити, творити, поширювати українську культуру за кордоном, куди й планував емігрувати, але напередодні від’їзду сталося непоправне.
Життя великого майстра обірвалося вкрай трагічно. Сплячий Леонтович був застрелений на світанку 23 січня 1921 року в батьківському домі агентом ВЧК Афанасієм Грищенком, який напросився просто переночувати, а сам безжально вбив та пограбував композитора. Ховали інтелігента Леонтовича босоніж… Його чоботи були викрадені вбивцею, а голод та бідність 21-го року не дозволяли придбати нового взуття. Радянська влада провела цілу кампанію з приховування цього злочину і лише за часів здобуття Україною незалежності музикознавиця Валентина Кузик опублікувала документи, які розкрили світові правду.
Вбивство Леонтовича стало немовби «прелюдією» до кривавого шабашу «Розстріляного Відродження» 1930-х років. Сталінський терор знищив тисячі письменників, художників (в тому числі всю знамениту школу Михайла Бойчука), акторів (серед них геніального Леся Курбаса), музикантів. Леонтовича вбили, але його спадщина продовжує жити в Україні та поза її межами. Тож пам’ятаймо та плекаймо нашу культуру, історію та традиції!
З повагою
команда МійКлас