Різдво — затишне, сімейне, колоритне, багате на звичаї та традиції. Простір української хати на Різдво особливо святковий, вишуканий та навіть магічний. На покуті, на посипаній сіном долівці — дідух. До сволока причеплений солом’яний «павук». На столі — кутя та узвар, обрядовий хліб та страви. Тут же — свічник із запашними медовими свічками… Сьогодні поступово відроджуються придушені та частково забуті різдвяні традиції. Пропонуємо пригадувати їх разом з МійКлас та згадаймо основні традиційні прикраси, без яких неможливо уявити українського Різдва.
Святкове очікування завжди супроводжувалося і продовжує супроводжуватися декором оселі. Різдвяні вироби наших пращурів не були простими прикрасами: кожен елемент мав глибоке символічне значення.
Дідух
Дідуха робили переважно із жита: першого або останнього обжинкового снопа з лану. В середньому дідух був 1,5–2 метри заввишки. Такий сніп ще називали коляда, сніп-рай, дід, король. Його освячували в церкві на свято Спаса, а на Святу вечерю господар вносив його до хати. Після Водосвяття дідух обмолочували, солому спалювали, а навесні зерном починали засівання ниви. Так виявлялася ідея нескінченності буття, вічного вмирання й воскресіння життєвих сил.
Павук
«Павука» виготовляли із соломи незадовго до Святвечора. Є припущення, що ця струнка геометрична конструкція означала для наших предків будову Всесвіту. «Павука» підвішували на кінській волосині або тоненькій ниточці до сволока, ближче до покуті або ж над святковим столом. Завдяки руху повітря «павук» обертався навколо своєї осі, гармонізуючи простір. Вважалось хорошою прикметою випадково доторкнутись до «павука».
Витинанка
Витинанки поширилися в Україні з кінця ХІХ століття. Кольоровими симетричними зображеннями, вирізаними з паперу, прикрашали піч та простір стіни між вікнами. На Різдво створювали білі витинанки на вікна — зірочки, ангелів, хрестики.
Свічники
На Різдво свічки запалювали у дерев’яному чи керамічному трисвічнику, так званій «трійці». У традиційному побуті свічники-трійці займали особливе місце, поєднуючи сакральний, обрядовий зміст та побутове призначення. Свічки були невіддільними атрибутами цього свята, поєднуючи в собі семантику святості та світла. Їх качали з бджолиного воску за два-три дні до Різдва. За прадавнім звичаєм, у горщик з кутею, головною різдвяною стравою, могли вставити різдвяну свічку. Обрядова свічка мала простояти в оселі протягом усього циклу різдвяно-новорічних свят — 12 днів.
Сьогодні для українців Різдво набуває нових сенсів. Це свято світла попри темряву війни. Це свято єдності на будь-яких відстанях. Це свято любові попри щем від втрат. Це свято вдячності усім тим, завдяки кому життя триває.