Теорія:

Якщо всі результати досліду однаково можливі, то ймовірність \(P(A)\) будь-якої події \(A\) можна обчислити за формулою:  
 
\(P(A) =\) кількість наслідків, сприятливих подіїАкількість усіх можливих наслідків
  
Ймовірність протилежної події можна обчислити за формулою: P(A¯)=1P(A)

Кидається гральний кубик. Подія \(A\) — випаде цифра \(2.\)
 
Раніше вже було з'ясовано, що \(P(A) =\) 16\(.\)
 
Протилежна подія A¯ — не випаде цифра \(2\) (тобто випаде \(1, 3, 4, 5\) або \(6\)).
  
PA¯=1P(A)=116=56
 
Цю формулу зручно використовувати, якщо в досліді багато наслідків.  
Приклад:
У кошику лежать \(100\) пронумерованих куль. Яка ймовірність, що не витягнуть кульку під номером \(6\)\(?\)
  
Подія \(A\) — виймуть кульку під номером \(6.\)
  
Подія A¯ — вийнята кулька не буде під номером \(6.\)
  
P(A¯)=1P(A)=11100=99100