Вираз, що є добутком чисел, змінних та їх степенів називається одночленом.
Вирази ; ; ; ; ; також є одночленами.
При записі одночленів між числами та змінними знак множення не ставиться:
При записі одночленів між числами та змінними знак множення не ставиться:
( \(= 6ay\)).
Одночленом також вважається:
— одна змінна, наприклад, \(x\), бо ;
— одна змінна, наприклад, \(x\), бо ;
— число, наприклад, \(3\), бо (одне число також є одночленом).
Деякі одночлени можна спростити.
Спростимо одночлен , використовуючи властивість множення степенів:
Спростимо одночлен , використовуючи властивість множення степенів:
=
(числа перемножаються, а показники степенів з однаковими основами додаються).
Стандартний вигляд одночлена
— добуток однакових змінних записано у вигляді степеня;
— числовий множник або коефіцієнт одночлена записаний першим множником в одночлені.
Стандартним виглядом одночлена є .
Числовий множник одночлена, записаного у стандартному вигляді, називається коефіцієнтом одночлена.
Коефіцієнт одночлена дорівнює \(5\), коефіцієнт одночлена дорівнює \(–12\).
Коефіцієнти \(1\) і \(–1\) зазвичай не записуються.
Степенем одночлена називається сума показників степенів усіх його змінних.
Щоб визначити степінь одночлена, потрібно додати показники степенів усіх змінних (букв).
\(6a\) — одночленом першого степеня (змінна \(a\) першого степеня);
\(7\) — одночленом нульового степеня.
Подібні одночлени
Одночлени, у яких однакові буквені частини, тобто буквені частини є тотожно рівними виразами, називаються подібними одночленами.
Подібними одночленами не є \(x^2y\) і \(xy^2\).
Якщо в подібних одночленів рівні коефіцієнти, вони називаються рівними (однаковими) одночленами.
З одночленів рівними є .
У цьому можна переконатися, якщо записати всі одночлени в стандартному вигляді:
\(=>\) .
Якщо в подібних одночленів коефіцієнти є протилежними числами, одночлени називаються протилежними.