Хламідомонада — рухлива зелена водорость грушоподібної форми. Наявністю джгутиків та зеленого хлоропласту вона нагаду евглену. Клітина вкрита прозорою оболонкою, під якою знаходиться цитоплазма. Більшу частину цитоплазми займає зелений хлоропласт, на дні якого навколо великого округлого тільця відкладається запасний вуглевод — крохмаль. Він утворюється з глюкози, яку виробляє хлоропласт у процесі фотосинтезу. У хлоропласті добре видно невеличку червону цятку — вічко. Воно допомагає клітині визначати напрямок надходження світла і, як наслідок, обирати напрямок руху. У цитоплазмі є ядро, зелений хроматофор та велика вакуоля, заповнена клітинним соком.
 
У хламідомонади на передньому кінці клітини є два джгутики, за допомогою яких вона пересувається у воді.
 
Хламідомонада.png
 
Хламідомонада найчастіше розмножується за допомогою рухливих спор. Вони утворюються внаслідок поділів материнської клітини. Клітинна оболонка в цих поділах участі не бере. Після розриву оболонки материнської клітини спори звільняються, і кожна стає самостійним організмом.
 
Розмноження рухливими спорами є одним із прикладів нестатевого розмноження.
Нестатеве розмноження — це розмноження, яке відбувається без статевого процесу, а отже, без обміну спадковою інформацією між клітинами. Спеціалізовані клітини нестатевого розмноження — спори.
За несприятливих умов деякі хламідомонади можуть розмножуватися статевим шляхом, внаслідок якого між різними клітинами відбувається обмін спадковою інформацією.
 
Улітку хламідомонад у великій кількості можна знайти майже у кожній
калюжі.
Джерела:
Біологія: підруч. для 6 кл. закладів загальної середньої освіти / І.Ю. Костіков, Ягенська Г.В., Волгін С.О., Додь В.В., Сиволоб А.В., Довгаль І.В., Жолос О.В., Скрипник Н.В., Толстанова Г.М., Ходосовцев О.Є. — Вид. 2-ге, доопр. — Київ: Видавничий дім «Освіта», — 2020. — с. 72 — 73.