Розглянемо ялину звичайну (ялини європейської, смереки) як типового представника голонасінних рослин.
Ялина звичайна
У ялини звичайної крона у вигляді конуса утворена гілками, які спрямовані вгору або спадають. Кора у ялини червонувато-коричневого або сірого кольору.
Хвоїнки темно-зелені, чотиригранні, розташовані поодиноко, на дереві зберігаються \(5\) — \(7\) років.
Органи розмноження ялини
Ялина звичайна починає цвісти у віці \(25\) — \(30\) років. У ялини, як і у сосни теж утворюються два типи шишок — чоловічі та жіночі. Фіолетово-червоні або зелені молоді жіночі шишки, з'являються на кінцях минулорічних пагонів, розташовані вертикально. Зрілі шишки звисають вниз і після висівання насіння вони опадають. Чоловічі шишки, розташовані нижче жіночих і мають жовтувато-буре забарвлення.
Пилок розвивається у чоловічих шишках, сім'язачатки — у жіночих шишках. Ялина цвіте у травні, і шишки дозрівають у жовтні того ж року. Насіння у ялини крилате, висипається з шишок навесні (у березні-квітні).
Ялина звичайна має поверхневу кореневу систему, яка розташована у верхньому шарі грунту. Якщо ялинник не захищений із підвітряного боку гаєм або окремо стоячими деревами, то вітер часто валить ялини. Порівняно із соснами ялини ростуть у місцях із більш багатим поживними речовинами ґрунтом, проте погано переносять його заболочування. Ялина звичайна є дуже тіньовитривалою рослиною. Може довго рости у затінку інших дерев.
Тривалість життя ялини звичайної становить \(200\) — \(300\) років. Вона може досягати до \(40\) м заввишки.
Деревину ялини використовують у виробництві музичних інструментів, вона є також цінним видом палива.