На пагоні обов'язково є зачатки нових пагонів — бруньки. Рослини розрізняються розмірами, формою, кольором та іншими особливостями бруньок, та їх розташуванням на стеблі. Ці ознаки можна використовувати для визначення назви рослини у зимовий час. Розташування пазушних бруньок повторює розташування листків на стеблі.
 
Чергове розташування бруньок спостерігається у липи, дуба, берези, вільхи, верби, ліщини, тополі.
Супротивне розташування характерне для клена, бузку, кропиви, жасмину, жиломості, фуксії.
Кільчасте (мутовчасте) розташування — у воронячого ока, елодії.
 
Пагони утворюються внаслідок проростання насіння. Клітини бруньки зародка швидко діляться і з насіння з'являється молодий пагін.
 
У багаторічних рослин пагони розвиваються із бруньки.
 
бруньки.png
 
На вершині пагона знаходиться верхівкова брунька. За допомогою верхівкових бруньок пагони ростуть у довжину.
Качан капусти — це верхівкова брунька, що сильно розрослась, але не розгорнулась. Вона складається із великої кількості листків, що сидять на вкороченому стеблі.
 
Пазушні бруньки містяться на стеблі, у пазухах листя. З них розвиваються бічні пагони, що забезпечують розгалуження рослини. Розташування пазушних бруньок повторює розташування листків на пагоні.
 
Розташування бруньок.png
Розташування бруньок на пагоні
 
Бруньки, які розвиваються у пазусі листка (на міжвузлях, листках, коренях), називають додатковими.
 
Після опадання листків на пагонах залишаються листові рубці, над якими розташовуються пазушні бруньки.
 
Після розгортання бруньок пагони ростуть швидко, а брунькові луски майже відразу опадають. Ділянка пагону з листовими рубцями від опалих брунькових лусок називають бруньковим кільцем. За кількістю таких кілець можна визначити вік гілочки або молодого дерева.
 
Не всі бруньки наступного року після утворення розпускаються. Частина може залишатися у стані спокою декілька років. Такі бруньки називають сплячими.
 
Сплячі бруньки починають розвиватися при пошкодженні верхівки стебла або пазушних бруньок. З цих бруньок можуть з'являтися пагони на пнях і на старих стовбурах дерев.
Сплячі бруньки.png
Сплячі бруньки
 
Здатність сплячих бруньок прокидатися широко використовують при вирощуванні кімнатних, декоративних та плодових рослин. Рослини піддають обрізці, що викликає розвиток сплячих бруньок. Використовуючи обрізку, можна формувати крони рослин та омолоджувати старі дерева.
Будова бруньок
Зовні бруньки вкриті щільними бруньковими лусками, які захищають їх від впливу несприятливих умов зовнішнього середовища.
 
На повздовжньому розрізі бруньки добре видно зародкове стебло, на верхівці якого знаходиться конус наростання, що складається з клітин твірної тканини.
 
На стеблі розташовані дуже дрібні зародкові листки. У пазухах цього листя знаходяться зародкові бруньки, які можна розглядіти тільки в лупу.
Зверни увагу!
Брунька — це зародковий пагін.
вегетативні_генеративні.png
Види та будова бруньок
 
Бруньки бувають вегетативні та генеративні.
 
Вегетативна (листкова) брунька є меншою за розмірами і має довше міжвузля, складається із зародкового стебла та зародкового листя. З такої бруньки розвивається вегетативний пагін.
 
Генеративна (квіткова) брунька є більшою за розмірами, має округлу форму і короткі міжвузля, у ній містяться зачатки квітки або суцвіття. Квіткова брунька, що містить у собі лише одну квітку називається бутоном.