Покритонасінні, або Квіткові, за різноманіттям видів і пошиненістю нині панують у рослинному світі. Кількість видів покритонасінних більша, ніж усіх інших рослин, узятих разом (понад \(260\) тис). Вони зростають на всіх континентах (навіть в Антарктиді), представлені різноманітними життєвими формами: травами, Кущами, деревами тощо.
Покритонасінні, як і голонасінні, формують усі вегетативні органи: корінь, стебло та листки, — мають добре розвинені тканини. Вегетативні органи покритонасінних рослин здатні видозмінюватися, що дає їм змогу пристосуватись до різноманітних умов зростання: від водойм до посушливих пустель і від долин до високогір'їв.
Найхарактерніша ознака покритонасінних рослин — наявність квітки. Звідси й походить одна з назв цих рослин — квіткові. Завдяки квітці ці рослини набули здатності до запилення різними способами, до особливого типу запліднення та утворення не тільки насінин, але й плодів. Інша назва цих рослин — покритонасінні — пов'язана з появою оплодня, що захищає насінину.
Як і в усіх рослин, у життєвому циклі покритонасінних закономірно чергуються статеве та нестатеве покоління. У них, як і у голонасінних, нестатеве покоління значно переважає над статевим.
Ті квіткові рослини, які ми бачимо в лісі, на луках, у садах чи парках, — це особини нестатевого покоління. Чоловіче статеве покоління — це пилкве зерно, всередині якого є два спермії та вегетативна клітина, а жіноче — зародковий мішок, де міститься яйцеклітина та інші клітини.
Джерела:
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П.Г., Кулініч О.М., Юрченко Л.П. — Київ: Генеза, 2024. с. 108-109.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2024. с. 112-113.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Андерсон О.А., Вихренко М.А., Чернінський А.О., Андерсон А.О. — Київ: Школяр, 2024. с. 96-98.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Горобець Л.В., Кокар Н.В., Кравець І.В. Жирська Г.Я. — Тернопіль: Астон, 2024. с. 108-111.