Теорія:

Вищої функцією людського мозку є свідомість — відображення в мозку навколишньої дійсності. Це відображення може формуватися зі слів, зорових образів, математичних знаків тощо, сукупність яких називають знаннями.  
Свідомість — це форма відображення навколишнього світу, що розвинулась в людини як суспільної істоти внаслідок оволодіння мовою і спільною діяльністю з іншими людьми.
Отже свідомість — здатність людини пізнавати навколишній світ і саму себе за допомогою мислення та розуму, внаслідок чого формується інтелект особистості.
Свідомість є результатом діяльності цілого мозку, тісної взаємодії кори й підкірки. Основними критеріями свідомості є:
  • сприйняття дійсності в мовній формі, на основі якої формується абстрактне мислення;
  • здатність виокремлювати з навколишнього найважливіше і зосереджувати на ньому думки;
  • здатність до прогнозування й очікування та оцінка дій;
  • усвідомлення себе й оточуючих;
  • сприйняття культурних цінностей.
Свідомість людини виконує надзвичайно важливі функції. Завдяки їй ми накопичуємо знання про природу, суспільство й самих себе. За допомогою свідомості людина може прогнозувати й моделювати майбутнє та створювати неіснуючі форми. Саме людській свідомості ми повинні завдячувати появою кораблів і літаків, автомобілів і комп'ютерів — речей, що не існують у природі, але людина змогла їх уявити і втілити в дійсність.
 
Ще одна важлива функція свідомості — самоконтроль. Саме свідомістю людини регулює її поведінку і взаємовідносини з навколишнім світом. Свідомість допомагає нам зрозуміти, що людина є частиною суспільства й не може існувати без інших людей. А для нормального співіснування необхідно вміти знаходити компроміси й визначати спільні інтереси.
Джерела:
Біологія : підруч. для 8 класу загальноосвіт. навч. закл. / К. М. Задорожний. — Х. : Вид-во «Ранок», 2016. с. 165.
Біологія : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл./ Валерій Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2016. с. 231