Голонасінні рослини — це наземні, зазвичай вічнозелені дерева і чагарники (іноді і ліани).
У голонасінних рослин є органи — стебло, корінь і листки. Розмножуються і поширюються ці рослини насінням. Свою назву голонасінні отримали тому, що їх насіння лежить відкрито на поверхні луски шишок.
У голонасінних рослин є органи — стебло, корінь і листки. Розмножуються і поширюються ці рослини насінням. Свою назву голонасінні отримали тому, що їх насіння лежить відкрито на поверхні луски шишок.
Наявність насіння створює цим рослинам величезну перевагу перед споровими. На відміну від спор насіння мають запас поживних речовин, а зародок майбутньої рослини, що знаходиться всередині насіння, добре захищений від несприятливих умов.
Голонасінні — це дуже древня група вищих насінних рослин. На Землі вони з'явилися приблизно \(350\) млн років назад. Свого розквіту вони досягли близько \(150\) млн років тому. Тоді вони панували серед наземних рослин нашої планети.
Із сучасних голонасінних найбільш відомі хвойні. Хвойні рослини широко поширені на території нашої країни. До них належать ялина, сосна, ялиця, модрина, ялівець, кипарис та ін.
Хвоя різник рослин
Листки у більшості хвойних вузькі, голчасті — такі листки називають хвоя.
Хвоя має щільну шкірку, покриту воскоподібною речовиною, тому рослини випаровують мало води і добре пристосовані до несприятливих умов. У деяких видів, наприклад у кипариса, листя — лускаті.
Хвоя має щільну шкірку, покриту воскоподібною речовиною, тому рослини випаровують мало води і добре пристосовані до несприятливих умов. У деяких видів, наприклад у кипариса, листя — лускаті.
Листки голонасінних, як і практично усіх рослин здійснюють три основні функції:
- фотосинтез (утворення органічних речовин);
- газообмін;
- транспірацію (випаровування води).