Наукове пізнання — це форма процесу пізнання, головною функцією якого є вироблення й теоретична систематизація об'єктивних знань про дійсність.
Спостереження — це сприйняття природи з метою одержання первинних даних для подальшого аналізу.
Фізичне дослідження — це цілеспрямоване вивчення явищ і властивостей природи засобами фізики.
У 1960 р. було створено Міжнародну \(систему\ одиниць\ СІ\), яка зараз виглядає так:
Назви кратних і частинних одиниць містять певні \(префікси:\)
Стандартний вигляд числа — вигляд числа, коли записується лише одна цифра, після якої ставимо кому, записуємо решту чисел і домножуємо на 10 у потрібному степені.
У ході вимірювання будь-яких фізичних величин зазвичай виконують три послідовні операції:
- Вибір, перевірка та встановлення приладу (приладів);
- Зняття показів приладів;
- Обчислення шуканої величини;
- Оцінювання похибки.
Під час вимірювання завжди є \(похибки\ вимірювань\) — відхилення значення виміряної величини від її істинного значення.
Модуль різниці між виміряним () та істинним () значеннями вимірюваної величини називають абсолютною похибкою вимірювання \(∆Х\) : \(\)\(\)
Модуль різниці між виміряним () та істинним () значеннями вимірюваної величини називають абсолютною похибкою вимірювання \(∆Х\) : \(\)\(\)
Відношення абсолютної похибки до виміряного значення величини називають \(відносною\ похибкою\ вимірювання\) () : . Щоб знайти це значення у відсотках, треба доможити його на 100.
Фізичні величини поділяються на два великі класи: скалярні величини і векторні величини.
До \(скалярних\) величин належать величини, які визначаються тільки значенням.
Наприклад, маса тіла — скалярна величина, і якщо ми говоримо, що маса тіла дорівнює двом кілограмам (\(m = 2\) кг), то повністю визначаємо цю величину. Додати дві скалярні фізичні величини означає додати їх значення, подані в однакових одиницях. Зрозуміло, що додавати можна тільки однорідні скаляри.
Для визначення векторних величин важливо знати не тільки їх значення, але й напрямки. Вектор — це напрямлений відрізок, тобто відрізок, що має і довжину, і напрямок. Довжину напрямленого відрізка називають модулем вектора.
— правило трикутника для додавання векторів;
— правило паралелограма для додавання векторів;
— правила для різниці векторів.