Електричний опір — це фізична величина, яка характеризує властивість провідника протидіяти проходженню електричного струму.
Коли в металевому провіднику йде струм, вільні електрони, рухаючись напрямлено, зіштовхуються з йонами кристалічної ґратки металу — провідник чинить опір електричному струмові.
 
Опір провідника залежить від:
• довжини провідника
• площі поперечного перерізу провідника
• роду речовини.
 
Опір провідника прямо пропорційний його довжині:
R~l
Тобто, у довшому провіднику частинки, що рухаються напрямлено, зазнають на своєму шляху більшої протидії.
 
Опір провідника обернено пропорційний площі його поперечного перерізу:
R~1/S
Збільшення товщини провідника рівнозначне «розширенню русла», яким рухаються заряди, тому й опір провідника зменшується.
 
Опір провідника залежить від речовини, з якої цей провідник виготовлений.
Це пояснюється тим, що провідники з різних металів мають різні кристалічні структури, отже, гальмівна дія зіткнень йонів і вільних електронів виявляється різною.
 
Підсумовуючи результати дослідів, можна записати формулу:
  
R=ρ ·lS
 
R — опір провідника;
l — довжина провідника;
S — площа поперечного перерізу провідника;
ρ — питомий опір речовини.
 
19.jpg
Питомий опір речовини — це фізична величина, яка характеризує електричні властивості даної речовини й чисельно дорівнює опору виготовленого з неї провідника завдовжки \(1\ м\) і площею поперечного перерізу \(1\ \)м2.

R=ρ ·lS => ρ=R ·Sl
 
Одиниця питомого опору в СІ — ом-метр:

\([ρ]= \)1Ом ·м2м\( = 1\ Ом∙м\)
\( \) 
\( \)Зручніше виражати площу поперечного перерізу провідника у квадратних міліметрах.
 
Тоді одиницею питомого опору буде:
 
1Ом ·мм2м=1 ·106Ом ·м
Зверни увагу!
Питомі опори речовин визначають дослідним шляхом і заносять у таблиці. Значення питомого опору істотно залежить від температури речовини, тому в таблицях обов’язково зазначають температуру, за якої справджуються подані значення.
Реостат — це пристрій зі змінним опором, призначений для регулювання сили струму в електричному колі.
16.jpg
 
Будова двоконтактного повзункового реостату:
 
\(1, 6\) — клеми;
\(2\) — керамічний циліндр;
\(3\) — металевий дріт (обмотка);
\(4\) — повзунок;
\(5\) — металевий стрижень.
 
17.jpg — умовне позначення на схемах
 
Принцип дії повзункового реостата ґрунтується на залежності опору провідника від його довжини. Пересуваючи повзунок уздовж обмотки, плавно збільшують або зменшують довжину ділянки, в якій проходить струм. У результаті опір реостата так само плавно збільшується або зменшується, а це, згідно із законом Ома, приводить до плавної зміни сили струму (настроюють гучність звуку радіоприймача, регулюють яскравість світіння лампи)
 
Важільні (секційні) реостати.
 
18.jpg

Опір важільних реостатів змінюється стрибками, відповідно стрибками змінюється й сила струму. Важільні реостати застосовують для вмикання і вимикання електродвигунів.
Джерела:
Фізика : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / [В. Г. Бар’яхтар Я. Божинова, С. О. Довгий, О. О. Кірюхіна] ; за ред. В. Г. Бар’яхтара О. Довгого. — X. : Вид-во «Ранок», 2016. — 240 с. : іл., фот.
Фізика : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Т. М. Засєкіна, Д. О. Засєкін. — К. : УОВЦ «Оріон», 2016. — 256 с.
https://www.fizikanova.com.ua