Теорія:

Дно океанів покрито товстим шаром води. Тому люди довго не знали, як воно влаштоване. Тільки у другій половині \(20\) століття були побудовані спеціальні судна і глибоководні апарати, оснащені сучасними приладами.
Відкриття ехолота
Эхолот животных.png Эхолот 4.jpg
 
Велику кількість інформації про рельєф дна океану отримано завдяки винаходу ехолота. Спостерігаючи за поведінкою кажанів, які безпомилково орієнтуються в темряві на слух, вчені відкрили явище ехолокації. Принцип дії ехолота заснований на реєструванні посланих із морського судна і відбитих від морського дна звукових сигналів.
 
Бем 2.png современный эхолот 2.png
Перший ехолот був запатентований у \(1913\) р. німецьким фізиком Олександром Бемом.
Винайдення акваланга
Жак-Ів Кусто та Еміль Ганьян, працюючи у складних умовах окупованій німцями Франції, в \(1943\) році винайшли перший безпечний і ефективний апарат для дихання під водою, названий аквалангом, який у подальшому Кусто успішно використовував для занурення на глибину до \(60\) метрів без будь-яких шкідливих наслідків.
 
Кусто 2.png Кусто и Ганьян 2.png акваланг 2.png
Батискаф
Батискаф (від грец. βαθύς — «глибокий» і σκάφος — «судно») — автономний (самохідний) підводний апарат для океанографічних та інших досліджень на великих глибинах.
 
триест.jpg
 
Перший батискаф був побудований у \(1948\) р. по проекту швейцарского учёного Огюста Пікара.
Пикар.jpg
 
Огюст Пікар (\(1884\) – \(1962\)) — швейцарський дослідник, фізик, винахідник стратостата і батискафа, конструктор батискафа «Трієст», яка здійснив рекордне занурення в Маріанську западину.
Глибоководні апарати і сучасні прилади дозволили детально вивчати не тільки рельєф дна, але й океанічну земну кору, сучасні океанічні опади, зони поширення вулканізму і землетрусів.
 
Дослідження показали, що дно океанів таке ж нерівне, як і поверхня суші.