Теорія:

За допомогою сейсмічного методу було встановлено, що надра нашої планети розділені на кілька оболонок: ядро, мантію та земну кору.
 
Внутреннее строение Земли 2.png
 
Строение яблока.png.jpg
 
Внутрішню будову Землі можна порівняти з яблуком (земна кора — шкірка, мантія — м'якоть, ядро —​- серцевина).
Ядро
Ядро — центральна частина земної кулі. У ньому дуже високий тиск і температура \(+4000\) °С — \(+5000\) °С. Ядро складається з найбільш щільної та важкої речовини, імовірно заліза. На ядро ​​доводиться \(30\) % маси Землі, але тільки \(15\) % її об'єму.
 
Ядро розташовується на глибині понад \(2900\) км і має радіус близько \(3550\) км (внутрішнє ядро — \(1300\) км, зовнішнє — \(2250\) км).
 
Внутрішня, тверда частина ядра немов плаває в зовнішньому, рідкому шарі. Завдяки цьому руху навколо Землі виникає магнітне поле. Воно захищає життя на нашій планеті від шкідливих космічних променів. На магнітне поле реагує стрілка компаса.
Мантія
Мантія (від грец. «покривало, плащ») — найбільша з внутрішніх оболонок Землі. На мантію припадає основний об'єм (понад \(80\) %) і більша частина маси (майже \(70\) %) нашої планети. Товщина мантії— близько \(2900\) км.
 
Речовина мантії тверда, але менш щільна, ніж речовина ядра. Тиск і температура мантії (в середньому \(+2000\) °С — \(+2500\) °С) збільшується з глибиною.
 
У верхній частині мантії є шар (астеносфера), де речовина частково розплавлена і пластична. З цього шару переміщуються тверді шари, які лежать вище.
 
У складі мантії переважають кисень, кремній і магній.
Земна кора
Земна кора — тверда і найбільш тонка зовнішня оболонка Землі: її найбільша потужність (\(8\) – \(40\) км) у \(90\) разів менше радіуса Землі. На частку земної кори припадає менше \(1\) % маси земної кулі та близько \(5\) % об'єму.
 
У складі земної кори переважають кисень, кремній, алюміній і залізо. Температура в земній корі, починаючи з глибини \(20\) – \(30\) км, поступово зростає в середньому на \(3\) °С на кожні \(100\) м.