Земна кора — найбільш верхня із твердих оболонок Землі товщиною від \(5\) км (під океанами) до \(75\) км (на материках).
Земна кора на материках і під океанами має різні товщину і будову.
У материковій (континентальній) земній корі виділяють \(3\) шари. Верхній — осадовий, в якому переважають осадові породи. Гранітний шар складається переважно з граніту і метаморфічних гірських порід. Базальтовий шар — із більш щільних порід, щільність яких порівнянна з базальтами.
Будова земної кори
Океанічна земна кора складається із \(2\) шарів. Верхній шар — осадовий, нижній шар — базальтовий. Гранітний шар в океанічній земній корі відсутній.
У перехідній (океанічній) земній корі виділяють \(3\) шари. Верхній — осадовий, далі гранітний шар, нижній — базальтовий шар.
Потужність континентальної кори під рівнинами становить \(30\) – \(50\) км, під горами — до \(75\) км. Потужність перехідної кори — \(20\) – \(25\) км, а океанічної кори — від \(5\) до \(10\) км.
Кора існує й на деяких інших планетах Сонячної системи, але тільки у Землі вона поділяється на 3 типи: материкову, океанічну та перехідну. На інших планетах у більшості випадків вона складається з базальтів.
Поверхня Мохоровичича
Вчений-геофізик Андрія Мохоровичич, при вивченні даних про сильний землетрус \(1909\) року біля міста Загреб на Балканському півострові, звернув увагу на те, що на глибині близько \(30\) км швидкість сейсмічних хвиль, які поширилися від землетрусу, різко збільшилася. Андрія припустив, що існує якась межа розділу земної кори і мантії. На ній відбувається збільшення швидкостей сейсмічних хвиль через збільшення щільності речовини.
Цю межу прийнято називати «поверхня Мохоровичича» («Мохо» або поверхня «М»).
Андрія Мохоровичич (\(1857\) – \(1936\)) — хорватський геофізик і сейсмолог. Андрія Мохоровичич народився \(23\) січня \(1857\) року в місті Істрія (Хорватія). Довгий час викладав метеорологію в навігаційному училищі в Бакрі та Загребі. З \(1910\) року був директором Державного управління метеорологічної служби та обсерваторії в Загребі. У \(1909\) році відкрив межу, яка розділяє земну кору і мантію, цю поверхню пізніше назвуть на його честь. Андрія також відомий тим, що розробив методику реєстрації землетрусів і сконструював низку геофізичних приладів.