Теорія:

Цивілізації Давнього Сходу часто називають «річковими», оскільки вони сформувалися у районах зрошуваного водами річок землеробства. Щоб визначати терміни різних видів сільськогосподарських робіт, там вже за декілька тисяч років до нашої ери люди опанували мистецтво астрономічних спостережень.
 
Свої географічні знання залишили нам землеробські народи:
  • Єгипту (р. Ніл);
  • Царств Межиріччя (між р. Тигр і р. Євфрат);
  • Північної Індії (р. Інд);
  • Китаю (р. Хуанхе).
РІС-180.jpg
 
Єгиптяни досить точно визначили тривалість року і розробили сонячний календар.
 
календарь.jpg
Староєгипетський календар
 
Єгипетські і вавілонські жерці, також китайські астрономи, встановили повторюваність сонячних затемнень і навчилися передбачати дати розливу річок.
 
Египетская астрономия.jpg
 
З Межиріччя до нас дійшло ділення року на \(12\) місяців, а доби — на \(24\) години.
 
Для визначення напрямів руху по пустелях китайці винайшли перший у світі компас.
Компас.jpg
Старокитайський компас
 
У державах Давнього Сходу розвивалися обробка каменю і металів, заготівля і обробка деревини. Розвиток ремесел призвело до появи перших у історії людства міст. Вони були засновані у \(4\)-му тисячолітті до нашої ери. У цей час починалися перші морські подорожі.
 
На думку давніх вавілонян, Земля — величезна гора, на західному схилі якої розташовується Вавілонія. Гору оточує море, а на нього спирається тверде небо у вигляді перевернутої чаші.
 
Вавилон.jpg