1. Молодіжні субкультури

Продовжуємо тему соціалізації підлітковим періодом. У цей період велике значення у формуванні особистості відіграють ровесники, а також цінності, важливі для того чи іншого покоління. Теорію поколінь розробили Вільям Штраус і Ніл Хоув і вперше оприлюднили в \(1991\) році. Вони досліджували, чому представники різних поколінь по-різному дивляться на світ і який саме досвід вплинув на формування їх світогляду.

 

 

Незважаючи на різницю в сприйнятті світу, підлітків різних поколінь об’єднують спільні риси — прагнення до самовираження та самоствердження. Саме серед однолітків підлітки спілкуються на рівних і намагаються знайти взаєморозуміння. Серед ровесників особистість учиться самостійно налагоджувати стосунки з іншими, долучається до колективної діяльності, утворює групи за інтересами. Групи можуть бути і формальні, і неформальні.

 

Формальні групи можуть бути спортивними, творчими, екологічними тощо. Такими групами, наприклад, є спортивні секції, художньо-мистецькі гуртки, шкільне самоврядування, клуби (туристичні, шахові, книголюби...) тощо. Такі групи створюються в рамках чинного законодавства, мають чітко визначені права й обов’язки, структури та функції. Вони керуються внутрішніми документами (статут, положення, тощо), мають високий рівень дисципліни, організованості, здійснення контролю за поведінкою учасників згідно з визначеними нормами і правилами. Формальні групи створюються для реалізації потенціалу, талантів, набуття досвіду відстоювання своїх прав та інтересів, входження в активне суспільне життя. Тільки перебуваючи в певній групі, особистість відчуває свою корисність, вагомість, учиться бути відповідальною.

Для реалізації потреб вільного самовираження й неформального спілкування з однолітками формуються неформальні групи. Діяльність таких груп залежить від рівня згуртованості учасників і дотримання ними встановлених традицій. Такі організації зазвичай відрізняються від загальної культури, що панує в суспільстві, і називаються субкультурою.

Субкультура — культура окремої соціальної групи, що відрізняється від загальної культури. Це результат постійної взаємодії людей, яка відбувається в особливих умовах. Свій внесок у культуру роблять різні спільноти та окремі особистості, які є носіями різних субкультур. Субкультури виникають саме всередині традиційних культур, деякі з них зникають, інші набувають стійкості та з часом входять до загальнолюдської культури. Тому традиції, новаторство й наступність є необхідними для збереження, оновлення, передання культурного досвіду наступним поколінням.

Однією з крайніх форм субкультури є контркультура.
 

Причиною виникнення молодіжних субкультур є потреба самореалізації молоді, бажання привернути до себе увагу оточення. Молодь прагне належати до якоїсь соціальної групи, водночас протиставляючи себе суспільству. Субкультура дає їй можливість висловити свій протест дорослому світові й водночас готує до життя в ньому.

Представники цієї частини молоді мають свою ідеологію, стиль і спосіб життя. Вони виділяються своїм зовнішнім виглядом: зачіскою, одягом; слухають специфічну музику. Іноді способи відстоювання власних світоглядних і життєвих позицій носять агресивний характер. Інколи на основі різних типів молодіжної субкультури створюються неформальні організації.

 

 

Молодіжна культура, а точніше субкультура, виокремилася в специфічну соціокультурну сферу в першій половині \(ХХ\) ст., тоді, коли виникла індустрія молодіжної моди, розваг, міжнародного молодіжного туризму, набирає обертів шоу-бізнес, орієнтований на людей віком від \(15\) до \(30\) років. Для молодіжної субкультури характерні такі явища, як сленг, що швидко змінюється, прагнення до освоєння нових форм комунікації (мобільний зв’язок та Інтернет), а також нові сфери діяльності, що виникають завдяки суспільним змінам. Саме можливість спілкуватися з подібними до себе та зовнішня атрибутика, що дає можливість продемонструвати свою позицію в соціумі, приваблюють підлітків у неформальних молодіжних об’єднаннях, субкультурах.

\(ХХ\) століття можна відзначити як найщедріше на молодіжні субкультури: хіпі, панки, рокери («Океан Ельзи», «Кіно», «Друга ріка», «Тінь Сонця» ), металісти, футбольні фанати (ультрас) тощо. У \(ХХІ\) — розвиваються нові субкультури, що залежить від зміни суспільства, світогляду й інформаційного прогресу.

Хіп-хоп — субкультура, яка наразі перебуває на стадії свого найактивнішого розвитку та масового впливу на молодь усього світу. Історія хіп-хопу — це приклад того, як протягом одного покоління босяцький фольклор американського гетто перетворився на світовий мейнстрім, а дворові хулігани — на суперзірок. Легенда свідчить, що започаткував цей рух приблизно в \(1969\) р. ді-джей Кул Херк, який мешкав у районі Південний Бронкс у Нью-Йорку. Під час одного зі своїх виступів Кул Херк почав розмовляти з глядачами в такт музиці, привівши до виникнення музичного стилю реп, завдяки якому хіп-хоп здійснив справжній прорив. За репом закріпилася слава політичної музики. Але якщо спершу це був протест афроамериканців проти расизму, то згодом на передній план виходить суто протест.

 

Любов до швидкої та енергійної рок-музики є характерною особливістю субкультури панків, їм притаманні свобода, протест проти істеблішменту, консерватизму, авторитаризму, націоналізму, радикального капіталізму, а також наближення до ідеалів антирасизму й антифашизму. Ця субкультура виникла в середині \(1960\)-х pоків у США й Великій Британії, коли під впливом «Beatls» і «Rolling Stones» з’явилося багато молодіжних гуртів, які грали рок-н-рол. Молоді панки люблять шокувати суспільство антиконсервативним зовнішнім виглядом. Деякі з них віддають перевагу ірокезам — зачіскам з різнокольоровим волоссям, піднятим догори. До аксесуарів панків належать ланцюги, шиповані напульсники, значки й нашивки з назвами улюблених груп чи політичними гаслами. В одязі вони дотримуються зручності: носять футболки, куртки, кеди, рвані й потерті джинси, кросівки. Деякі дівчата-панки наносять яскравий макіяж, одягають короткі спідниці та рвані панчохи. Ідеологія оригінального панку полягає в невизнанні будь-якого насилля.

 

До естетики готичного роману, музики, фільмів, символіки смерті тяжіють представники готичної субкультури (готи). Перші готи з’явились на початку \(1980\)-х років на хвилі пост-панку. Панківський епатаж готи спрямували в русло пристрасті до вампірської естетики, темного погляду на світ. Елегантний готичний аристократ — чоловічий образ, що культивується субкультурою готів. Вирізняється стилізація під образ джентльмена вікторіанської епохи з елементами вампіризму й постпанківської екстравагантності: довге волосся, бліде обличчя, нафарбовані очі. У готів є навіть свої лінії одягу. Готичні символи вирізняються різноманітністю — це пентаграми, перевернуті хрести, восьмипроменеві зірки (символ хаосу), прикраси зі скелетами та черепами, а також кажани. Основна музика — готик-рок, що супроводжується моторошними текстами про життя, любов, смерть. (Bauhaus, The Cure)

 

Розвиток комп’ютерних технологій привів до виникнення таких субкультур, як геймери та блогери. 

Геймер — людина, що захоплюється комп’ютерними іграми. На жаль, надмірне захоплення іграми призводить до того, що деякі геймери плутають реальне життя з віртуальним. Проте більшість із них нормально почуваються в соціумі й навіть беруть участь у спеціальних змаганнях. Так, з 2000 р. проводиться всесвітній чемпіонат з комп’ютерних ігор WorldCyberGames, що дає змогу молодим людям різних країн, незважаючи на будь-які мовні чи національні бар’єри, позмагатися у віртуальному просторі.

 

Блогери — це люди, які ведуть свої щоденники (так звані блоги) у всесвітній мережі Інтернет. Відмінність такого щоденника від звичайного полягає в його доступності багатьом людям. Блогери дуже часто посилаються один на одного, читають і коментують один одного. Саме це динамічне спілкування дозволяє вважати їх окремою субкультурою. Ведення власних блогів, як потужний засіб самореклами, набуває надзвичайної популярності серед публічних людей, зокрема політиків і зірок шоу-бізнесу.

 

Нині розмаїття субкультур є дуже широким. Наприклад, ми знаємо такі субкультури, як хіпстери, аніме(Хаяшібара Меґумі — «Oversoul», «Trust You», «Northern Lights»), нормкор, ванільки, гламур, толкієністи, фріки, інфлюенсери (Gorillaz, Хацуне Міку) та багато інших. Наявність широкого спектра субкультур дає можливість молоді самореалізуватися.

Тому, перш за все, важливо керуватися системою загальнолюдських цінностей, які є регулятором спілкування в колі однолітків й у формальних, і в неформальних групах.