Теорія:

«Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб ― на свій вибір.»
Стаття 34 Конституції України. 
«Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.» Стаття 31 Конституції України.
  
Кожен має право на свободу думки й висловлення власних культурних, політичних та релігійних уподобань, оскільки це фундаментальні права людини.
Зверни увагу!
Свобода слова, що включає свободу вираження, є однією із засадничих умов демократичного суспільства.
Існує два підходи до розуміння свободи слова в суспільстві. Перший із них називають утилітарним — він сформувався в ХVІІ ст. в Англії та стосується, перш за все, політичної сфери. Право на свободу слова було законодавчо закріплено для того, щоб у парламенті політики могли вільно висловлювати своє ставлення до різних питань, а також, щоб вони мали можливість отримувати достовірну інформацію про стан справ у країні.
Зверни увагу!
Відповідно до цього підходу, суспільству свобода слова потрібна для того, щоб воно могло отримати всю необхідну інформацію про кандидатів та політичні сили на виборах, а також, щоб мати можливість належно інформувати громадськість про владу та політику.
Інший підхід до пояснення свободи слова називають ліберальним, іноді — етичним, або емоційним.
Зверни увагу!
У цьому випадку за основу беруться невід’ємні права людини та її гідність, яка не може бути забезпечена без свободи слова. А обмеження свободи слова можуть накладатися виключно за крайньої необхідності для гарантування безпеки інших людей.
Мас-медіа сьогодні ― основний канал передачі та отримання інформації, який здатен істотно впливати на людське життя. У демократичному суспільстві медіа зазвичай називають «четвертою гілкою влади», оскільки вони мають величезний вплив на життя людей. У демократичних країнах, де гарантована свобода слова, медіа впливають на три інші гілки влади: законодавчу, виконавчу та судову. Їхня місія ― відтворювати достовірну реальність задля демократичних цінностей та ідеалів.
Четверта гілка влади.jpg
Демократія опирається на медіа в таких аспектах:
  • надання відповідної інформації, яка забезпечує громадянину прийняття усвідомленого рішення;
  • викриття неправомірних дій та несправедливості;
  • захист громадськості від небезпеки;
  • запобігання введення людей в оману;
  • створення можливості для обміну думками та ідеями. 
Індекс свободи преси
це щорічна класифікація країн, що її укладає і публікує міжнародна недержавна організація, яка оберігає свободу слова у всьому світі «Репортери без кордонів». Менший бал свідчить про більшу свободу преси.
Індекс демократіїкласифікація 167 країн світу, складена «Economist Intelligence Unit» за рівнем розвитку в них демократії. Вперше був складений 2007 року. При складанні класифікації враховуються 60 різних показників, згрупованих по 5 категоріях: вибори і плюралізм, громадянські свободи, діяльність уряду, політична ангажованість населення і політична культура. Менший бал свідчить про більший рівень демократії.
Інформаційний запитце законна вимога громадянина або юридичної особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, якою він володіє.
Публічна інформація
це вся інформація, яка наявна в органах державної влади та місцевого самоврядування країни.
\(2011\) року в Україні був ухвалений Закон «Про доступ до публічної інформації», який за рейтингом авторитетних міжнародних організацій тривалий час входив до десятки найкращих у світі законів щодо доступу до інформації. Інформаційні запити є ефективним інструментом отримання суспільно важливої інформації для журналістів і всіх громадян.
 
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним.
Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою), на вибір запитувача.
  
Запит на інформацію має містити:
1. Ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також інші дані, наприклад місце проживання;
2. Загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3. підпис і дату, за умови подання запиту в письмовій формі.
  
Які строки надання інформації
Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на інформаційний запит не пізніше п’яти робочих днів від дня отримання запиту.
Якщо запит стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше \(48\)-ми годин від часу отримання запиту.
При цьому, клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. В окремих випадках термін надання інформації може бути продовжено до \(20\)-ти днів.
Джерела:
Гісем О.О., Мартинюк О.О. «Громадянська освіта» 10 клас;
Васильків І.Д., Кравчук В.М., Сливка О.А., Танчин І.З., Тимошенко Ю.В., Хлипавка Л.М. «Громадянська освіта» 10 клас.