Теорія:

У сучасному світі інформація дуже часто використовується для маніпулювання.

Як перевірити достовірність інформації, щоб не стати її жертвою?  Чи є якість правила, дотримання яких зменшить ризик споживання маніпулятивного контенту? Якою повинна бути достовірна новина? Як її повинен оформити журналіст? На ці та деякі інші питання ми сьогодні і пошукаємо відповіді в темі нашого курсу.
 
Пригадай вивчені раніше терміни:
Стандартв широкому розумінні — зразок, еталон, модель, які приймаються за вихідні для порівняння з ними інших подібних об'єктів. Стандарт як нормативно-технічний документ встановлює комплекс норм, правил, вимог до об'єкта стандартизації. Стандарт розробляється як на матеріальні предмети, так і на норми, правила, вимоги в різних галузях.
Інформаціявідомості про навколишній світ, відображення реального світу за допомогою повідомлень.
Контентце інформація, яку розробник складає самостійно або копіює з дотриманням чинного законодавства та яка направлена на кінцевих користувачів чи аудиторію.
Мас-медіа
способи і засоби (канали) передачі інформації для масового споживання в демократичному суспільстві.
Маніпуляція
техніка свідомого викривлення інформації заради формування певного погляду, ставлення до певної особи / явища.
Фейк
 
підробка чи імітація новин, яку створено з ігноруванням редакційних норм, правил, процесів, прийнятих у медіа для забезпечення відповідності та перевіреності, та яка не витримує жодних, навіть поверхневих, перевірок на відповідність та реальність, але, незважаючи на це, має потужний вплив на свідомість великої кількості людей.
 А також вивчи значення нових термінів:
Фактозначає дійсність, подію, те, що реально відбулося. Фактами можуть бути числа, дати, імена, події. Все, чого можна торкнутися, виміряти, перерахувати, підтвердити. Факт не дає оцінок, а також ні до чого не закликає.
Судження (думка)це продукт мислення, ставлення до чогось, оцінка, особиста думка. Наявність її поряд із фактом нерідко впливає на його сприйняття нами. Думка «забарвлює» факт, програмує нас на його сприйняття у такий спосіб, який потрібний авторові медіатексту.
Критичне мислення
це комплекс усвідомлених дій і навичок, які ми застосовуємо, коли оцінюємо інформацію, перевіряючи її на достовірність і наявність маніпуляцій.
Бекграунд
це новина, яка не належить до першорядних чи сенсаційних і подається з метою дотримання хронометражу новинарної радіо-, телепрограми чи підверстку в періодичній пресі;
так називають підбірку матеріалів, які створюють інформаційне тло для суспільно важливої новини. У цьому сенсі бекграунд подає відомості про джерело проблеми, її передісторію, розвиток, роз'яснення та коментарі.
«Стандарти журналістики» — це певні правила професійної діяльності, норми, яких повинен дотримуватись журналіст при підготовці матеріалу до публікації.
Розуміння необхідності впровадження професійних журналістських стандартів виникло давно. Ще у \(1954\) році на \(ІІ\) всесвітньому Конгресі Міжнародної федерації журналістів було прийнято Декларацію принципів поведінки журналістів, яка, зокрема, визначає принцип достовірності: «журналіст зобов’язаний подавати інформацію, посилаючись на факти, походження яких він (вона) знає».
 
Багатолітній досвід світової журналістики дав можливість сформувати шість основних професійних стандартів новинної та аналітичної журналістики. Ці стандарти визнаються більшістю українських медійних організацій (Інститут Масової Інформації, Детектор Медіа, Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, Інтерньюз-Україна, Комісія з журналістської етики) і базуються на засадах редакційних політик таких світових медіа, як Бі-Бі-Сі, Ройтерс, Франс-Прес, Дойче Велле.
 
Отже, маємо шість загальноприйнятих стандартів:
 
Стандарти журналістики.png
 
Розшифруємо, що означають, як розуміти дані стандарти.
Баланс думок, точок зорузабезпечує всебічність та безсторонність висвітлення події. При висвітленні конфлікту необхідно надати слово та відобразити позиції всіх сторін конфлікту. При цьому сам журналіст має бути максимально неупередженим та не маніпулювати експертною думкою на користь однієї зі сторін.
Оперативністьмаксимально оперативно (швидко) та актуально висвітлювати події, проте не в збиток іншим стандартам.
Достовірність
кожен факт, що подається у матеріалі, повинен мати ідентифіковане та надійне джерело інформації;
  • ненадійними джерелами інформації є неверифіковані акаунти в соціальних мережах, або ж джерела, які себе скомпрометували;
  • джерело може бути анонімне, якщо це суспільно важливий факт, а оприлюднення джерела інформації може загрожувати його життю, здоров’ю чи професійній діяльності.
При посиланні на дослідження необхідно вказувати «хто», «де» та «коли» його провів. Якщо це соціологічне опитування, то також необхідно вказати число вибірки та максимально допустиму похибку.
 
Перевірка джерел інформації є одним із першочергових завдань журналіста.
Відокремлення фактів від коментарівжурналіст має бути максимально незаангажований. Усі коментарі власне журналіста (судження) мають бути чітко відокремлені від фактів та коментарів експертів.
Точністьпоширювати лише правдиву інформацію. Ненадійність джерела інформації може призвести до поширення неточної та маніпулятивної інформації, що може зашкодити аудиторії. Особливу увагу варто приділяти іменам героїв, власним назвам, числам.
Повнота
у новинах має бути відповідь на питання:
  • що сталося,
  • де сталося,
  • коли сталося;
до аналітики додається,чому сталося і до чого це призведе, а також коментарі експертів;
 
до новин на сайтах також має бути дописаний бекграунд, у якому має бути зазначена передумова події, контекст події та пояснені складні терміни.
Зверни увагу!
Звертайте увагу на сайт, на якому розміщена новина - можливо, він сатиричний. Наприклад: https://uareview.com/ чи http://progress-inform.com.ua/ чи https://panorama.pub/
Ознайомтесь із прикладами, які допоможуть зрозуміти різницю між фактом і судженням.
 
А також скористайтесь порадами від медіаексперта і журналістки Людмили Гуменюк:
Насамперед, важливо з’ясувати, з чим Ви маєте справу ― з фактом чи судженням.
Факт (від лат. factum ― зроблене) означає дійсність, подію, те, що реально відбулося. Саме на фактах ґрунтується віра в правдивість історії, вільну від суб’єктивних оцінок новину — у сенсі вислову «факти — священні, коментарі — вільні». Фактами можуть бути числа, дати, імена, події. Все, чого можна торкнутися, виміряти, перерахувати, підтвердити. Факти можуть мати різні джерела, зокрема пересічні люди, наприклад, свідки події тощо. Головне, що відрізняєфакт від оцінки — об’єктивність. Оцінка завжди відображає чиюсь суб’єктивну позицію, емоційне ставлення, заклик до якихось дій. Факт не дає оцінок, а також ні до чого не закликає.
  •  Якщо інформацію можна довести ― це факт;
  • Якщо інформація містить особисту оцінку ― це думка;
  • Якщо інформація стверджується чи заперечується ― це судження;
  • Якщо факт перебільшується, узагальнюється чи розглядається однобоко ― це упередження.
  • Якщо присутнє емоційне забарвлення ― це думка, судження, упередження.
  
Зверни увагу!
Першоджерелами можуть бути:
  • офіційні прес-релізи урядових та судових органів, місцевих органів влади та міжнародних організацій;
  • офіційні листи, звернення та запити на інформацію;
  • повідомлення з місця подій (без редагування та коментування);
  • офіційні веб-сторінки організацій;
  • люди, особисто причетні до події, зокрема свідки.
Ознайомтесь, як виглядає бекграунд. 
Приклад:
https://www.pravda.com.ua/news/2021/07/7/7299691/ (Джерело, пряма мова, деталі, передісторія)
Джерела:
Бакка Т.В., Марголіна Л.В., Мелещенко Т.В. «Громадянська освіта» 10 клас.
Васильків І.Д., Кравчук В.М., Сливка О.А., Танчин І.З., Тимошенко Ю.В., Хлипавка Л.М. «Громадянська освіта» 10 клас.
Вербицька П.В., Волошенюк О.В., Горленко Г.О., Кендзьор П.І., Козорог О.Г., Маркусь Н.І., Махун Л.П.,Педан-Слєпухіна О.Л., Ратушняк С.П., Ситник Е.В. «Громадянська освіта» 10 клас.