Теорія:

Органічних речовин відомо більше двадцяти п'яти мільйонів. Для того щоб розібратися у всьому їх різноманітті, використовують класифікацію.

В основу сучасної класифікації органічних сполук покладено дві ознаки:
  • будова Карбонового скелету молекули;
  • наявність у молекулі функціональних груп.
 
За будовою Карбонового ланцюга всі сполуки ділять на аліфатичні (з незамкненим ланцюгом атомів Карбону) і циклічні (із замкнутим в цикл Карбоновим скелетом).
 
Аліфатичні сполуки можуть мати різну будову Карбонового ланцюга.
 
аліфатичні.png
Серед циклічних речовин виділяють Карбоциклічні (в циклі лише атоми Карбону) і гетероциклічні (крім Карбону у циклі містяться атоми Оксигену або Нітрогену).
 
циклічні.png
 
Атоми Оксигену та Нітрогену до складу органічних речовин входять у вигляді функціональних груп.
Функціональна група — це група атомів, яка визначає властивості речовини.
За наявністю функціональної групи виділяють вуглеводні (складаються з атомів Карбону і Гідрогену) та їх похідні.

З урахуванням зв'язків між атомами Карбону органічні речовини діляться на насичені (з одинарними зв'язками між атомами Карбону) і ненасичені подвійними і потрійними зв'язками).
 
вуглеводні.png
  
Серед похідних вуглеводнів можна виділити Оксигеновмістні і Нітрогеновмістні (містять в молекулах третій елемент).
 
похідні вуглеводнів.png
 
В залежності від складу функціональної групи серед похідних виділяють спирти  ROH, карбонові кислоти RCOOH, аміни RNH2 та інші класи речовин.