Теорія:

Якщо розчиняти у воді калій хлорид, то при кімнатній температурі (\(20\) °С) може розчинитися лише \(34,4\) г солі у \(100\) г води; скільки б ні перемішували розчин із залишком солі, що не розчинилася, більше солі не розчиниться - розчин буде насичений цією сіллю при даній температурі.
Насиченим називають такий розчин, в якому при даній температурі речовина більше не розчиняється.
Якщо ж при цій температурі у \(100\) г води розчинити менше калій хлориду, ніж \(34,4\) г, то розчин буде ненасиченим.
Ненасиченим називають такий розчин, в якому при даній температурі знаходиться менше розчиненої речовини, ніж у його насиченому розчині.
При охолодженні насиченого розчину виникає надлишок розчиненої речовини; якщо вона не випаде в осад, то утворюється пересичений розчин.
Пересиченим називають такий розчин, в якому при даній температурі у розчиненому стані знаходиться більше речовини, ніж в його насиченому розчині за тих же умов.
З деяких речовин порівняно легко отримати пересичені розчини. До них відносяться, наприклад, кристалогідрати - глауберова сіль і мідний купорос.
 
images.jpg
 
Пересичені розчини готують наступним чином. Готують насичений розчин солі при високій температурі, наприклад, при температурі кипіння. Надлишок солі відфільтровують, накривають колбу з гарячим фільтратом ватою і обережно, уникаючи струсів, повільно охолоджують до кімнатної температури. Приготований таким чином розчин, що оберігається від поштовхів і попадання пилу, може зберігатися досить довго. Але варто тільки в такий пересичений розчин внести скляну паличку, на кінчику якої є кілька крупинок цієї солі, як негайно розпочнеться її кристалізація з розчину.