Теорія:

Середовище водних розчинів експериментально можна визначити різними способами.
Одним із способів є застосування індикаторів, які змінюють своє забарвлення при зміні середовища розчину.
Індикатори — речовини, які оборотно змінюють колір залежно від середовища розчину.
В якості індикаторів найчастіше на практиці використовують:
• метилоранж,
• лакмус,
• фенолфталеїн,
• універсальний індикатор.
 
1) Метилоранж у водному розчині (у нейтральному середовищі) має оранжеве забарвлення, лакмус — фіолетове.
У кислому середовищі і метилоранж, і лакмус набувають червоного кольору.  
 
Згадаємо правила змішування кольорів! З яких двох кольорів при змішуванні можна отримати оранжевий? З червоного і жовтого. Дійсно, у лужному середовищі метилоранж набуває жовтого кольору.
 
Червоний і синій кольори при змішуванні дають фіолетовий. Лакмус у лужному середовищі стає синім.
 
Обидва індикатори більш зручні на практиці для визначення кислого середовища.
 
2) Фенолфталеїн є індикатором на лужне середовище. Лише у ньому він набуває яскраво малинового забарвлення. У інших середовищах він безбарвний.
 
3) Універсальний індикатор змінює забарвлення у широкому діапазоні значень рН розчину.