Теорія:

Розчинену речовину можна виділити з водного розчину, випарувавши з нього воду. При випаровуванні розчинів можна виділити гідрати деяких речовин у кристалічному вигляді.
 
Якщо розчинити у воді купрум (\(II\)) сульфат CuSO4, який має білий колір, то утворюється водний розчин синього кольору. При випаровуванні цього розчину виділиться мідний купорос - кристалічна речовина синього кольору, до складу якої входить п'ять молекул води. Склад мідного купоросу відображає формула CuSO4 \(•\) H2O.
Кристалічні речовини, які містять молекули води, називаються кристалогідратами.
Вода, що входить до їх складу, називається кристалізаційною водою.
Більшість кристалогідратів є солями.
Склад кристалогідрату виражають формулою, у якій вказується число молекул кристалізаційної води на одну молекулу речовини (через точку записується число молекул води).
У назві кристалогідрату число молекул води вказують, використовуючи грецьки приставки:
\(1\) — моно-
\(2\) — ди-
\(3\) — три-
\(4\) — тетра-
\(5\) — пента-
\(6\) — гекса-
\(7\) — гепта-
\(8\) — окта-
\(9\) — нона-
\(10\) — дека-
Приклад:
склад кристалогідрату цинк сульфат гептагідрат виражається формулою:
ZnSO4 \(•\) 7H2O.
Деякі кристалогідрати сульфатів металів називаються купоросами:
Приклад:
CuSO4 \(•\) 5H2O — мідний купорос;
FeSO4 \(•\) 7H2O — залізний купорос.
Технічні назви інших кристалогідратів:
Na2CO3 \(•\) 10H2O — кристалічна сода;
Na2SO4 \(•\) 10H2O — глауберова сіль;
MgSO4 \(•\) 7H2O — гірка (англійська) сіль.