Різновиди графічних об’єктів у векторному графічному редакторі
Векторний графічний редактор — спеціалізована програма, призначена для створення та обробки векторних зображень.
Такі програми використовуються в роботі художників і дизайнерів різних напрямків, конструкторів, мультиплікаторів, у сфері ділової графіки, для презентацій, публікації в Інтернеті і т. п.
Векторні графічні редактори надають можливість створювати і редагувати векторні зображення безпосередньо на екрані комп'ютера, а також зберігати їх у різних векторних форматах.
Векторні об’єкти завжди мають шлях, що визначає їх форму. Якщо шлях є замкненим, тобто кінцева точка співпадає з початковою, об’єкт має внутрішню ділянку, яка може бути заповненою кольором або іншими об’єктами.
Шлях являє собою маршрут, що з’єднує початкову та кінцеву точку.
Всі шляхи містять дві компоненти: сегменти та вузли.
Сегмент — окрема частина шляху, може бути як прямою, так і кривою лінією.
Вузол — початкова або кінцева точка сегмента.
Сегмент — окрема частина шляху, може бути як прямою, так і кривою лінією.
Вузол — початкова або кінцева точка сегмента.
Векторний графічний об’єкт має такі основні параметри:
- тип об’єкта (Крива, еліпс, прямокутник...);
- парвметри, що визначають його розміри і розташування на площині або у просторі;
- тип, колір і товщина ліній контура об’єкта;
- стиль і колір заливки внутрішньої області об’єкта.
Основні інструменти векторних редакторів
- Криві Безьє — дозволяють створювати прямі, ламані і гладкі криві, що проходять через вузлові точки, з певними дотичними в цих точках.
- Набір геометричних фігур (примітивів).
- Заливка — дозволяє зафарбовувати обмежені області певним кольором, або градієнтом.
- Текст створиться за допомогою відповідного інструменту, а потім часто перетворюється в криві, щоб забезпечити незалежність зображення від шрифтів, наявни на комп'ютері, використовуваному для перегляду.
- Олівець — дозволяє створювати лінії «від руки».
З точки зору користувача векторні графічні об’єкти можна поділити на:
- автофігури — фігури зі стандартного набору;
- фігури довільної форми — їх може накреслити користувач;
- складені об’єкти — складаються з кількох автофігур чи фігур довільної форми.
Однак у пам’яті комп’ютера будь-який векторний графічний об’єкт зберігається як набір кривих Безьє — гладких ліній із одним чи двома вигинами. Щоб побачити ці криві, треба вибрати з контекстного меню об’єкта команду «Змінити точки». На контурі об’єкта з’являться вузли — точки з’єднання кривих Безьє.
Векторний графічний об’єкт складається
З контуру та заливки (за винятком того, що прямі лінії мають тільки контур).
Операції, які можна виконувати над окремим векторним графічним об’єктом
- переміщувати — за допомогою миші або клавіш Ctrl+X (вирізати)
та Ctrl+V (вставити); - копіювати — за допомогою миші, утримуючи клавішу Ctrl, або клавіш
Ctrl+C (копіювати) та Ctrl+V (вставити); - змінювати форму та розміри — перетягнувши один із круглих маркерів на рамці об’єкта;
- обертати — перетягнувши маркер у вигляді скругленої стрілки;
- змінювати форму окремих частин об’єкта — змінивши розташування
вузлів (для всіх об’єктів) або спеціальних маркерів (тільки для автофігур); - форматувати — змінювати параметри контуру чи заливки.
Способи заливки векторних графічних об’єктів
Параметри, які має градієнтна заливка
По-перше, градієнтна заливка характеризується напрямком, у якому перетікають кольори. Вона може бути радіальною (перетікання від центра фігури до країв), лінійною (перетікання кольорів зліва направо, зверху вниз, вздовж діагоналі тощо), прямокутною та ін.
По-друге, градієнтна заливка характеризується двома чи більше кольорами, які плавно перетікаютьодин в один. Для кожного кольору задається точка градієнта — місце, у якому цей колір не змішується з іншими.
Джерела:
Інформатика : підруч. для 6 кл. закладів загальної середньої освіти /О. В. Коршунова, І. О. Завадський. — К. : Видавничий дім «Освіта»,2019. — 144 с.