Теорія:

Майлик підготував розповідь про кодування та декодування інформації!
 
Ресурс 135в300.png
 
Умовне позначення якого-небудь предмета, поняття, явища, знака, зрозуміле певній групі людей, називають символом.

Кожне повідомлення, передане за допомогою символів, адресоване для конкретного приймача інформації.
Упорядкований набір символів, знаків, елементів називають кодом.
Кодування повідомлень — це перетворення їх у деяку послідовність символів або знаків для подальшого передавання, зберігання й опрацювання.

Декодування — процес, зворотний до кодування — перетворення закодованих повідомлень у зрозумілу для приймача форму.

Код — набір символів і система правил їх використання.
Дані в пам’яті комп’ютера зберігаються у вигляді двійкового коду. Двійковий код означає, що дані записують за допомогою лише двох символів: нуля й одиниці.
Біт (від англ. Bit — двійкова одиниця) — найменша довжина двійкового коду (один двійковий розряд).
 
Байт — це послідовність, що містить 8 біт.
Наприклад, цифру 1 можна записати у вигляді одного байта інформації так: 00000001, цифру 2 — 00000010, літеру Б — 10000001 тощо.
Графічні та звукові дані також можна подати за допомогою двійкових кодів.
Використовують також більші одиниці інформації:
1 кілобайт (Кб) = 1024 байт
1 мегабайт (Мб) = 1024 Кб
1 гігабайт (Гб) = 1024 Мб
1 терабайт (Тб) = 1024 Гб
Дані, які потрапляють у комп’ютер для подальшого опрацювання, називають вхідною інформацією.
 
Дані, отримані після опрацювання, називають вихідною інформацією.
Джерела:
Інформатика : підруч. для 4 кл. закл. загал. серед. освіти / О. Антонова, — Тернопіль : Підручники і посібники, 2021. — 128 с.