Теорія:

Комп’ютерна мережа — це кілька комп’ютерних пристроїв, з’єднаних між собою.
Існують різні способи під’єднання до мережі: супутники зв’язку, телефонні й електродроти, кабельне телебачення, мобільний зв’язок. До мережі можна під’єднати сканери, принтери, камери, смартфони тощо.

Комп’ютерні пристрої об’єднують у мережу: для спільного користування даними, програмами, комп’ютерними пристроями; для здійснення зв’язку між користувачами мережі.
Локальна мережа — це мережа, у якій пристрої розташовані на невеликій відстані один від одного. Наприклад, комп’ютерний клас, офісний центр тощо.
Ресурс 2-.png
Мережу, що об’єднує мільйони комп’ютерних пристроїв по всьому світу, називають глобальною. Найвідоміша глобальна комп’ютерна мережа — Інтернет.
Ресурс 1-.png 
Технологія Bluetooth — це бездротова технологія зв’язку, яка працює на короткій відстані (до 10 м) та забезпечує обмін даними між цифровими пристроями.
 
Ресурс 1+.png
Технологія Wi-Fi — це технологія, за допомогою якої користувач може отримати доступ до мережі Інтернет із будь-якого комп’ютерного пристрою без використання дротів.
 
Ресурс 2+.png
Мережа Інтернет об’єднує не лише комп’ютери користувачів, а й сервери — спеціальні потужні комп’ютери, які містять багато даних, і саме з них отримують інформацію.

В Інтернеті працює кілька десятків служб, наприклад, електронна пошта, Всесвітня павутина (вебслужба), обмін миттєвими повідомленнями, відеоспілкування тощо.
Джерела:
Інформатика : підруч. для 4 кл. закл. загал. серед. освіти / Л. Лисобей, О. Чучук — Тернопіль : Підручники і посібники, 2021. — 160 с.