1. Формування культу особи Сталіна. Масові репресії. Ідеологізація культурного життя у 1920—1930 рр.

Мета масових репресій: переслідування й знищення «ворогів народу» з метою установлення однопартійної системи й придушення національно—визвольного руху.

 

\(1928\) рік — «Шахтинська справа» інженерно—технічних працівників Донбасу.
\(1930\) рік — судовий процес над «Спілкою визволення України» (СВУ).
\(1931\) рік — справа «Українського національного центру» (УНЦ).
\(1933 - 1934\) рр. — справа «Української військової організації» (УВО).

1. Утвердження тоталітарного режиму.
2. Зміцнення особистої влади Й. Сталіна.
3. Знищення вищого партійного керівництва й національної інтелігенції.

Протягом \(1930 - 1941\) рр. в Україні було «викрито» й засуджено понад \(100\) «контрреволюційних» організацій. Обвинувачених засудили до розстрілу або до різних строків позбавлення волі.

 

Стан української культури в 30-ті роки повністю віддзеркалював загальнополітичну ситуацію в країні. Досягши значних успіхів у 20-х роках, українська культура потрапила під жорсткий ідеологічний прес режиму, який дедалі більше виявляв себе як тоталітарний, антинародний.

Втрати в літературі й мистецтві України 30-х рр. були настільки масштабними, що письменники української діаспори назвали цей період добою «розстріляного відродження».

Тотальна ідеологізація навчального процесу стала визначальною рисою освіти того часу. Розпочалася неприхована русифікація всіх сфер життя.