Мета масових репресій: переслідування й знищення «ворогів народу» з метою установлення однопартійної системи й придушення національно—визвольного руху.
Основні заходи.
\(1928\) рік — «Шахтинська справа» інженерно—технічних працівників Донбасу.
\(1930\) рік — судовий процес над «Спілкою визволення України» (СВУ).
\(1931\) рік — справа «Українського національного центру» (УНЦ).
\(1933 - 1934\) рр. — справа «Української військової організації» (УВО).
\(1930\) рік — судовий процес над «Спілкою визволення України» (СВУ).
\(1931\) рік — справа «Українського національного центру» (УНЦ).
\(1933 - 1934\) рр. — справа «Української військової організації» (УВО).
Результати та наслідки:
1. Утвердження тоталітарного режиму.
2. Зміцнення особистої влади Й. Сталіна.
3. Знищення вищого партійного керівництва й національної інтелігенції.
2. Зміцнення особистої влади Й. Сталіна.
3. Знищення вищого партійного керівництва й національної інтелігенції.
Протягом \(1930 - 1941\) рр. в Україні було «викрито» й засуджено понад \(100\) «контрреволюційних» організацій. Обвинувачених засудили до розстрілу або до різних строків позбавлення волі.
Стан української культури в 30-ті роки повністю віддзеркалював загальнополітичну ситуацію в країні. Досягши значних успіхів у 20-х роках, українська культура потрапила під жорсткий ідеологічний прес режиму, який дедалі більше виявляв себе як тоталітарний, антинародний.
Втрати в літературі й мистецтві України 30-х рр. були настільки масштабними, що письменники української діаспори назвали цей період добою «розстріляного відродження».
Тотальна ідеологізація навчального процесу стала визначальною рисою освіти того часу. Розпочалася неприхована русифікація всіх сфер життя.
Джерела:
https://school-zno.com.ua/istorija-ukrainy/169-radjanska-modernizacija-ukrainy/662-represii-v-ukraini-1920-1930.html