Теорія:

У \(1921\) р. Поволжя, Північний Кавказ та південні губернії УСРР, що були основними регіонами вирощування хліба, охопила жорстка посуха, більшість урожаю загинула. Почався голод. В Україні така ситуація склалася в Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Катеринославській, Донецькій та на півдні Харківської області. Перерозподіл зібраного врожаю міг виправити становище. Однак Москва вимагала від українського керівництва за будь-яку ціну забезпечити безперебійне постачання хліба промислових центрів Росії, Москви та Петрограда.
 
Кількість померлих від голоду \(1921\)—\(1923\) рр. в Україні дорівнює \(1,5\)—\(2\) млн осіб, а загальні демографічні втрати — \(5\) млн осіб.
 
Запровадження непу в Україні.
У березні \(1921\) р. X з’їзд РКП(б) прийняв спеціальну резолюцію «Про заміну розкладки натуральним податком». Відповідно до неї було ухвалено закон про заміну продрозкладки податком.
У червні \(1921\) р. стосовно нового курсу більшовиків уперше було використано назву «нова економічна політика» (неп).
У \(1922\)—\(1924\) рр. відбулася грошова реформа: в обіг надійшли забезпечені золотом радянські гроші — червінці.
 
Наслідки непу:
1. Швидке відновлення сільського господарства, промисловості, транспорту;
2. Відновлення і розвиток торгівлі;
3. Зростання кількості міського населення;
4. Підвищення продуктивності праці;
5. Підвищення рівня життя населення;
6. Прискорення соціальної диференціації в місті; поява «нової буржуазії»;
7. Прискорення розшарування селянства;
8. Наростання економічної нестабільності, періодичні економічні кризи;
9. Зростання безробіття.