Теорія:

У \(ІХ\) ст. на території України постала велична держава Київська Русь, яка була однією з найбільших країн середньовічної Європи. Князями, які уславили цю державу були: Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий. Осередком держави стала Наддніпрянщина.
Князь Аскольд і Дір
Без названия (1).jpg
Кілька століть у Києві з прилеглими землями — Київському князівстві — правили князі-нащадки Кия. У літописах згадуються імена — Діра та Аскольда. Князь Аскольд, який змусив Візантію визнати свою державу, був християнином. Дехто серед воєначальників-язичників з його дружини вчинили проти князя заколот, унаслідок якого \(882\) року став княжити Олег.
Князь Олег
1899._Russian_konung_Oleg_by_Vasnetsov-2.jpg
 
Олег прибув з Новгорода \(882\) року. За свідченням літопису \(907\) року, руська дружина на \(2000\) човнах, на чолі з Олегом вирушила в похід на Константинополь. Руси переволочили човни суходолом. Місто, що потрапило в облогу здалося, і Олег на знак своєї перемоги прибив свій щит на ворота міста. Наслідком цього походу стало підписання угоди про пільги для руських купців з візантійцями \(911\) року.
Князь Ігор
59481033.jpg
 
Після смерті Олега київським князем став Ігор, син Рюрика. Не корилися Києву деревляни, тому Ігор здійснив похід і наклав на них данину. Протягом трьох років князь боровся з уличами, але не підкорив їх. Восени \(945\) року Ігор пішов збирати данину з деревлян, які зі своїм князем Малом прив’язали Ігоря до двох нахилених дерев, а потім випростали дерева і розiрвали його. Древляни убили Ігоря і поховали «в Деревах, і донині є його могила біля Іскоростеня».
Княгиня Ольга
Святая_великая_княгиня_Ольга.jpg
 
Після Ігоря на великокнязівському столі були його дружина Ольга і син Святослав. Княгиня Ольга правила в Києві з \(945\) р. Ольга вирішила встановити чіткі розміри данини для підлеглих земель. Княгиня відмовилася від воєн, усі справи з державами-сусідами вирішувала мирними засобами, піклувалася про поширення освіти. Саме тому літопис назвав її «наймудрішою серед усіх людей». Згодом Ольгу, одну з перших християнок Русі, було проголошено Святою.
Князь Святослав
Img-SskY1q.jpg
 
Святослав, син Ігоря та Ольги, став княжити \(964\) р. Він дбав про зміцнення Київської держави. Але князь-воїн здобував визнання мечем. Усе життя він провів у походах. Бився зі степовими кочівниками, воював із Візантією, бо аж під її мури хотів посунути кордони власної держави.
Коли Святослав йшов битися з ворогом, то говорив слова: «Хочу на вас іти».
Князь Володимир
598px-Владимир_Святославич_великий_князь_Киевский.jpg
 
Князь Володимир постав як видатний дипломат, адміністратор і реформатор. Найголовнішим досягненням Володимира є запровадження на Русі християнства. Південні кордони були укріплені «Змієвими Валами».
Змієвими валами називали оборонні лінії, які захищали Київ із півдня, сходу й заходу, протягаючись майже на тисячу кілометрів уздовж проток Дніпра.
Володимир також придумав власну монету і запровадив гривню.
Князь Ярослав
250px-Yaroslav.gif
 
Період князювання Ярослава, який отримав назву Мудрий, час розквіту і найвищого піднесення Київської Русі. У державотворчій справі він постав гідним наслідувачем свого батька, князя Володимира. Він як  і його батько зміцнював південні кордони своєї держави і «ставив міста по Росі». Князь звів собор Святої Софії, уклав збірку законів «Руська Правда», звів золоті ворота у Києві. За свідченням Літопису, Ярослава назвали Мудрим, оскільки він створив найбільшу на Русі бібліотеку.