Теорія:

Координатний промінь із додатними числами доповнимо протилежним йому променем і нанесемо на нього такі ж поділки. Отримаємо координатну пряму.
 
М_I_01_t(1).png
Координатна пряма — це пряма із вказаними на ній початком відліку O (\(0\)), напрямом і одиничним відрізком.
Точка O (\(0\)) — початок відліку. Праворуч від неї позначають додатні числа, а ліворуч — від'ємні. Стрілочка показує додатний напрям відліку на координатній прямій.
Біля стрілочки часто ставлять букву x, y, z або іншу букву латинського алфавіту. У таких випадках говорять: «вісь x», «вісь y», «вісь z» відповідно.
М_I_01_t(2).png
На координатній прямій важливе розміщення точок.
Зверни увагу!
Кажуть: «Точка P розміщена ліворуч від точки O».
«Точка P розміщена праворуч від точки K».
Число, що показує розташування точки на прямій, називається координатою точки.
М_I_01_t(3).png
Зверни увагу!
Одиничний відрізок може бути різним на двох координатних прямих.
У даному випадку одиничний відрізок дорівнює \(4\) клітинкам та одній клітинці й відповідає \(0,25\) одиничного відрізка. 
Запишемо координати точок MK, P, TF:
  
M1,5K1P12T2F2,25
Зверни увагу!
Замість слів «позначимо точку з координатою, що дорівнює...» коротко говорять «позначимо число...».