Пригадай! Основними методами пізнання є спостереження та експеримент.
Спостереження — це науковий метод пізнання, що являє собою цілеспрямоване та організоване сприймання предметів та явищ навколишнього світу.
Спостереження здійснюється за допомогою органів чуттів.
У науці спостереження потрібно здійснювати за певними правилами:
- Спочатку визнач мету — задля чого спостерігати, що планується побачити.
- Чітко визнач умови в яких потрібно проводити спостереження.
- Визнач тривалість спостереження — наприклад, протягом року спостерігати за квітами, щодня вранці та ввечері в один і той же час.
- Визнач ознаки об'єкта чи явища за якими будеш спостерігати — наприклад, лише за листками квітів та стеблами (не зважати на кореневище і квіти).
- Вибери обладнання, яке допоможе більш детально спостерігати за усім, що буде відбуватися і зробить спостереження більш точним.
- Виокреми особливості об'єкта чи явища, котрі відрізняють його від інших.
- Запиши та оформ результати спостережень у вигляді тексту, схем, таблиць, графіків тощо.
- Сформулюй висновок спостережень. Висунь гіпотезу, або і скажи про відкриття.
- Представ результати своєї роботи класу, науковій спільноті, однодуцям, які цікавляться темою, в якій ти проводив/проводила спостереження.
Експеримент (за словником) — це метод, за яким вивчення явища чи об'єкта відбувається за допомогою підбору доцільних умов.
Часто науковцям та науковицям потрібно створювати модель об'єкта свого дослідження, його частин, або систем у яких він перебуває.
Наприклад, дослідження Сонця потребує не лише опрацювання теоретичної інформації, використання результатів діяльності обсерваторій та співпраці з іншими дослідниками/-цями, а і створення моделей Сонця та Сонячної системи.
Моделювання — це створення зменшеної, спрощеної чи узагальненої, або, часом, детальної копії тощо що досліджується.
З розвитком комп'ютерного програмування стало можливе комп'ютерне моделювання, зокрема з використанням штучного інтелекту (ШІ). Такі моделі, зазвичай, дуже чіткі та точні.
Штучний інтелект (ШІ) — англійською artificial intelligence, AI — це розроблене людиною програмне забезпечення, що здатне запам'ятовувати алгоритми своїх дій та удосконалювати їх під запит користувачів.
Коли науковці/науковиці не мають чітких доказів та підтвердження своїй теорій, вони можуть формувати гіпотези.
Гіпотеза — це накове припущення, яке робиться вченими, щоб пояснити певні процеси та явища. Гіпотеза завжди потребує теоретичного обґрунтування.
Джерела:
1. Пізнаємо природу: підр. інтегр. курсу для 5-го кл. заг. серед. освіти/ Дарія Біда, Тетяна Гільберг, Ярина Колісник. - Київ: Видавничий дім "Генеза", 2022. - 256 с. : іл..
2. Пізнаємо природу: підр. інтегр. курсу для 5-го класу закл. заг. серед. освіти/ Л. Я. Мідак, Н. В. Фоменко, В. Я. Гайда, С. М. Подоляк, В. І. Кравець, І. В. Крацець, І. В. Олійник, В. П. Стахурська, З. М. Пушкар, С. В. Банах, Л. П. Козловська. - Тернопіль : Астон, 2022. - 272 с..
3. Довкілля: підруч. інтегр. курсу для 5 класу закл. заг. серед. освіти/ Олексій Григорович, Юлія Болотіна, Максим Романов. - Харків: Вид-во "Ранок", 2021.- 176 с. : іл..
4. Картинки: www.canva.com