Речовина може існувати в трьох агрегатних станах: твердому, рідкому і газоподібному. Будь-яка речовина може змінювати свій агрегатний стан.
Пароутворення — це процес зміни агрегатного стану речовини з рідкого на газуватий.
Пароутворення поділяється на два види: випаровування та кипіння.
Ви вже знаєте, що молекули будь-якої рідини перебувають у безперервному хаотичному русі, проте швидкості їх руху відрізняються. Якщо молекула, яка дуже швидко рухається, виявиться поблизу поверхні рідини, вона може подолати притягання інших молекул та, перетнувши поверхню рідини, вільно рухатися в повітрі.
Випаровування — це процес пароутворення з вільної поверхні рідини. Відбувається за будь-якої температури.
Проте з підвищенням температури рідини інтенсивність випаровування збільшується. Вміст водяної пари в повітрі називають вологістю.
Під час охолодження повітря вода змінює агрегатний стан з газуватого на рідкий. Повітря стає вологим. У процесі охолодження вологого повітря у верхніх шарах атмосфери утворюються хмари, а поблизу поверхні Землі — туман або роса.
Під час нагрівання води біля гарячого дна посудини утворюються бульбашки, що містять водяну пару — воду в газуватому стані.
Всередину бульбашок випаровується вода, тому з часом їх об’єм збільшується. Бульбашки відриваються від дна посудини, рухаються до поверхні та лускають, вивільняючи водяну пару, яка в них містилася. Отже, кипіння супроводжується утворенням бульбашок пари в усьому об’ємі води.
Кипіння — це процес пароутворення в усьому об’ємі рідини.
Температура кипіння залежить від зовнішнього тиску: чим вищий зовнішній тиск, тим вища температура кипіння рідини.
Джерела:
Пізнаємо природу : підручник інтегрованого курсу для 6 класу закладів загальної середньої освіти / Л. Я. Мідак, Н. В. Кокар, В. І. Кравець, Н. В. Фоменко, І. В. Кравець., Г. Я. Жирська. — Тернопіль : Астон, 2023. — 256 с.