Розмноження — це процес зростання чисельності особин певного виду живих організмів, які зберігають усі характерні для виду особливості.
В процесі розмноження передається спадкова (генетична) інформація про будову та життєдіяльність організму від материнської (батьківської) особини до дочірної.
Розрізняють два основні види розмноження:
- статеве;
- нестатеве (різновидом якого є вегетативне).
За допомогою нестатевого розмноження (спорами) розмножуються мохоподібні, плауноподібні, папоротеподібні, хвощеподібні.
У мохів (наприклад, у зозулиного льону) спори дозрівають у коробочках, що розміщені на ніжках.
У плаунів та хвощів (наприклад, у хвоща польового) спори містяться у спороносних колосках (стробілах).
У папоротеподібних (наприклад, у щитника чоловічого) спори містяться у специфічних горбочках (сорусах), які можна помітити на зворотній стороні листка.
Статеве розмноження — забезпечує утворення насіння в покритонасінних рослин.
Для статевого розмноження у покритонасінних рослин слугує квітка — як орган генеративного розмноження.
Генеративні органи рослин: насінина, квітка, плід.
У квітці в результаті запилення чи запліднення формується насінина, а з неї плід.
Запилення — це процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки (слугує для статевого розмноження рослин).
Запліднення — це процес злиття двох статевих клітин: чоловічої та жіночої.
Джерела:
1.Пізнаємо природу: підр. інтегр. курсу для 6-го кл. заг. серед. освіти/ Д. Д. Біда. — Київ: Видавничий дім "Освіта", 2023. - 256 с. : іл..
2. Пізнаємо природу: підр. інтегр. курсу для 6-го класу закл. заг. серед. освіти/ Л. Я. Мідак, Н. В. Кокар, В. І. Кравець, Н. В. Фоменко, І. В. Кравець, Г. Я. Жирська. — Тернопіль : Астон, 2023. - 256 с..