Роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного на письмі позначаємо апострофом.
Апостроф пишемо
- Перед я, ю, є, ї після букв на позначення губних приголосних б, п, в, м, ф.
Приклад:Риб'ячий, п'ятий, п'є, в'є, солов'їний, м'яч, рум'янець, жираф'ячий, В'єтнам, Дем'ян. - Після твердого приголосного р: бур'ян, пір'їна, сузір'я, Мар'яна, Валер'ян.
- Після к у слові Лук'ян і похідних від нього: Лук'яненко, Лук'янович, Лук'янівка.
- Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний.
Приклад:Без'ядерний, без'язикий, під'їзд, з'єднаний, з'їсти, напів'європейський, об'єм, роз'юшити, дит'ясла, Мін'юст.
Апостроф не пишемо
- Якщо перед буквою на позначення губного звука є інша буква (крім р), що належить до кореня.
Приклад:Дзвякнути, духмяний, мавпячий, медвяний, але арф'яр, торф'яний, черв'як. - Коли така буква належить до префікса, то апостроф пишемо, як і в спільнокореневих словах без префікса.
Зверни увагу!Чому в слові «цвях» апостроф не пишемо, а в слові «підв'язати» пишемо, хоча в обох словах перед губним в стоїть інший приголосний? Тому що ц у першому слові належить до кореня, а д в другому є кінцевим приголосним префікса під-. Цей префікс можна відкинути, і слово «в'язати» писатимемо за правилом 1. - Якщо р позначає м'який приголосний: буря, курятина, крюк, прясти.
- Після префіксів із кінцевим приголосним перед наступними і, е, а, о, у.
Приклад:Безіменний, зініціювати, зекономити, загітувати, зорієнтувати, зуміти.