Теорія:

Приголосні звуки — це звуки, що утворюються за допомогою голосу та шуму, або лише шуму.
Українська мова нараховує \(32\) приголосних звуки та має \(22\) букви на їх позначення.
Зверни увагу!
Під час вимови приголосного звука струмінь видихуваного повітря зустрічає перешкоди. «Заважають» губи, зуби та язик.
губи.png зуби.png язик.jpg
Приголосні звуки мають пари за різними ознаками.
 
приголосні1.png 
Дзвінкими називаються приголосні звуки, утворені з участю голосу і шуму.
Глухими — приголосні, утворені тільки шумом.
приг.jpg
 
Приголосні звуки розрізняються за твердістю й м’якістю.
 
приголосні2.png
Зверни увагу!
В українській мові \(10\) м’яких приголосних: [д’, т’, з’, ц’, с’, дз’, л’, н’, р’, й].
М’якість приголосних на письмі позначається:
  • м’яким знаком: льон, ґедзь, медаль;
  • буквами «Я», «Ю», «Є»малялюдина, воля;
  • буквою «І»: ніс, кіт, річка.
Тверді приголосні можуть пом’якшуватися перед «І»: білка, фікус, гірка.
М'які приголосні можуть подовжуватися.
М'який подовжений звук на письмі позначається двома буквами: колосся, гілля, віття.
Зверни увагу!
Звук [Й] завжди м'який.
Звуки [ДЖ], [ДЗ] позначаються двома літерами.
Буква «Щ» позначає \(2\) звуки [ШЧ]. 
В українській мові дзвінких приголосних більше, ніж глухих. І в словах дзвінкі трапляються частіше. Цим пояснюється милозвучність та краса нашої мови