Теорія:

Зверни увагу!
Фразеологізми у словниках реєструються нарівні зі словами, тому під час розбору речення не членуються.
Фразеологізм виступає одним членом речення, скільки б слів до нього не входило:
Приклад:
На хлопця це не справило ніякого враження. Він і бровою не повів. (В. Нестайко).
Бровою не  повів можна замінити на не здивувався: Він і не здивувався.

Отже, фразеологізм також виконує роль присудка: Він і бровою не повів.
Часто фразеологізм виступає підрядною частиною складнопідрядного речення.

У таких випадках при синтаксичному розборі за членами речення він не аналізується, бо до його складу входить і підмет і присудок! 
Приклад:
Цю книжку будеш читати (коли?), коли більше каші з’їси.
І знову тиша така (яка саме?), хоч мак сій.
• Найчастіше дієслівні фразеологізми (дієслово + іменник з прийменником або без нього) виступають простим дієслівним присудком:
Приклад:
Йому вдалося обдерти мене до нитки.
• Якщо дієслово фразеологізму є допоміжним до дієслова у реченні, то фразеологізм є частиною складеного дієслівного присудка:
Приклад:
Вони хотіли затоптати вас у грязь.
• Якщо у фразеологізмі головне слово іменник вживається в орудному відмінку (ким? чим?)  і вживається з дієсловами бути, ставати, залишатися — фразеологізм є частиною складеного іменного присудка:
Приклад:
Мої думки залишились голосом волаючого в пустелі.
• Якщо у фразеологізмі іменник вживається у формі називного відмінку — фразеологізм є частиною складеного іменного присудка:
Приклад:
Марійка  — права рука класного керівника.
Зверни увагу!
У таких випадках фразеологізм приєднується до підмета сполучниками як, мов, наче, немов (які можуть опускатися).
Фразеологізми-підмети:
  • вказують на діяча: В ті пущі не заходила ніколи ніодна живадуша(І. Франко).
  • дію-процес: Мативпливовуруку — велике діло.
  • абстрактне поняття: На головах творився сміхігріх.  (П. Загребельний).
Фразеологізми-обставини:
  • співзвучні з прислівником часу, образу дії та мети: Доновихвіників пам’ятатимемо. Фразеологізм до нових віниківможна замінити прислівником довго
    Довгопам’ятатимемо.
  • фразеологізми, виражені дієприслівниковим зворотом: Покрутившиносом, малюк почав їсти кашу.
  • становлять собою конструкції з компонентами хоч, як, мов: Вони стояли мовчки, мову рот водинабрали.
  • фразеологізми з дієсловом у неозначеній формі: Жінки зібралися біля двору баляндрасиправити.
Фразеологізми-додатки:
  • фразеологізми, співвідносні з іменними частинами мови: Каракоша переводив лихеоко з коня на Лучука й назад (П. Загребельний). Дарина добре знала залізнітатові правила
  • дієслівний компонент у формі інфінітива: На базарі кожен вміє витрішками торгувати. 
Фразеологічні означення
  •  вказують на ознаку предмета, яка надає підсилення: Гострана язик, вона не могла змовчати. Ні жива,ні мертва, я стояла біля дошки.
  • може виражатися дієслівним фразеологізмом у формі інфінітива: А якщо я забуду свою обіцянку триматиязик за зубами? Рішеннянакиватип’ятамиприйшло миттєво.
Зверни увагу!
Фразеологізм у реченні також може виступати у ролі звертання, вставних слів, вигуків
Такі фразеологізми не входять до складу членів речення:
Хомо невірний, зроби завдання і переконайся самзвертання.

Одним словом, на уроці мені вдалося вискочити на сухе — вставне слово.

 Бог з Вами, що ви таке говорите! — вигук.