Теорія:

Особливості відмінювання прізвищ.
• Жіночі прізвища на -о, на будь-який приголосний не відмінюються:
разом з Ніною Головко, виступ сестрами Байко, привітати Світлану Антонів;
 

• Чоловічі прізвища на -о і на приголосний відмінюються:
прмія імені Тараса Шевченка, зошит Івана Головка;

• Прізвища, що є іменниками чоловічого роду другої відміни на -ин, -ін, -їн, у давальному відмінку однини можуть мати й закінчення -ові:
Волишин – Волишину, Волишинову;

• Прізвища, що співзвучні з назвами травин або предметів рекомендується вживати в поєднанні з ім’ям, назвою посади тощо:
оголосити подяку Ірині Петрівні Зозулі, до дошки йде Іван Заяць;

• У складних прізвищах змінюються, як правило, обидві частини:
творчість Карпенка-Карого, разом з Нечуєм-Левицьким;

• Не змінюються українські прізвища й псевдоніми на Е, І:
Терезі, Ле, Трублаїні;

• Не відміняються іншомовні прізвища, з нетиповим для української мови закінченнями на І, Е,У,О, наголошені А, Я:
Беранже, Гюго, Шоу, Руставелі.