Теорія:

При творенні відносних прикметників за допомогою суфікса -ськ (ий)  деякі приголосні при словотворенні змінюються, змінюючи й самі суфікси:

г, ж, з                               -зьк (ий):    Волга — вол-зьк-ий, Кавказ — кавка-зьк-ий;
к, ч, ц + -ськ (ий) — ► -цьк (ий):   Бахмач — бахма-цьк-ий, Тростянець — тростяне-цьк-ий;
х, ш, с                              -ськ (ий):   Карабахкараба-ськ-ий, Балхаш — балха-ськ-ий, Одеса — оде-ськ-ий.
Зверни увагу!
Студент — студент-ськ-ий, Ужгород — ужгород-ськ-ий.
зміни ськ.png
Суфікс-к-, що стоїть після приголосного основи, випадає: Каховка – кахов-ськ-ий.
Зверни увагу!
Деякі слова, коли додаємо суфікс -ськ-, традиційно пишемо без змін приголосних у кінці основи:
казах — казах-ськ-ий, герцог — герцог-ськ-ий, баск — баск-ськ-ий, Мекка — мекк-ськ-ий, Цюрих — цюріх-ськ-ий, тюрк — тюрк-ськ-ий.
Приголосні основи -к-, -ц(ь) перед суфіксом -н- змінюються на -ч-:
безпека — безпечний, вік — вічний, кінець — кінечний.