При спілкуванні ми навчаємось!

Що означає вміти спілкуватися?
Спілкування — це обмін повідомленнями.
Спілкування належить до основних потреб людини. Змалку ми спілкуємося не лише з членами родини, а й з іншими людьми; обмінюємося думками, враженнями, інформацією.
Уміти спілкуватися — означає підтримувати взаємини, розуміти одне одного, поважати право кожного мати свою думку, вживати слова ввічливості.
Слова ввічливості, які треба вживати під час знайомства та спілкування:
- вітання («привіт», «добрий день»);
- прощання («на все добре», «до побачення»):
- звертання («шановний», «пані»);
- запрошення («запрошую», «ласкаво прошу»);
- побажання («з днем народження», «доброго здоров’я»);
- вибачення («вибач», «перепрошую»);
- прохання («будь ласка», «дозвольте»);
- вдячності («дякую», «спасибі»)
Також, одним із засобів спілкування є жестова мова. Вона дає можливість позначати літери, словосполучення, слова окремими комбінаціями долонь та пальців рук.
Приклад:
Привітатися чи попрощатися ти можеш помахавши долонею, а кивком голови можна сказати: «Так!». Піднявши руку в класі, ти ніби кажеш вчителю: «Я хочу відповісти».

Джерела:
Я досліджую світ : підручник для 3 кл. закладів загальн. серед. освіти : у 2-х ч. Ч. 1. / Н. О. Будна, Т. В. Гладюк, С. Г. Заброцька, Н. Б. Шост, Л. В. Лисобей. — Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2020. — 160 с. : іл.