1. Спілкування в житті людини

Людина є одночасно частиною природи і частиною суспільства. Вона живе серед природи та серед людей.

 

Від природи людина отримує все необхідне для свого існування: повітря, воду, світло, тепло, їжу, корисні копалини. Суспільство дає їй спілкування. Спілкуючись, люди контактують одне з одним, отримують інформацію, обмінюються думками, досвідом і враженнями, знаходять шляхи до порозуміння.

 

Люди спілкуються скрізь: у сім’ї, школі, на роботі, у соціальних мережах, під час подорожей, занять спортом, читаючи книжки тощо.

 

 

Від народження людині потрібне спілкування: обійми, лагідні слова батьків, мамина колискова. Спілкуючись у родині, дитина вчиться говорити, слухати, розуміти інших людей, пізнавати себе й навколишній світ. Завдяки спілкуванню з рідними вона набуває життєвого досвіду, навчається всього, чим буде користуватися в майбутньому: культури поведінки, гігієнічних навичок, навичок самообслуговування. Спілкування в родині допомагає пізнати свій рід і його традиції.

 

 

Спілкуючись у школі з учителями та однокласниками, ти дізнаєшся багато нового, здобуваєш знання й уміння, розвиваєш свої здібності. У школі ти вчишся бути дисциплінованою та відповідальною людиною.

 

 

 Спілкуючись із друзями, можна поділитися враженнями та захопленнями, зробити якусь спільну справу. Це допомагає налагоджувати стосунки з людьми, краще розуміти одне одного, робить тебе товариською людиною.

 

 

Спілкуватися можна словами (усно чи письмово) і без слів — за допомогою жестів (рухів руками), міміки (виразу обличчя), постави (положення тіла).

 

Спілкування приносить різні почуття, і не завжди вони бувають приємними. Щоб спілкування було корисним і приємним, потрібно вміти спілкуватися.

Найголовніше під час спілкування — це ввічливість, доброзичливість та повага до співрозмовника. Слова ввічливості й усмішка на твоєму обличчі сприятимуть досягненню успіху в спілкуванні, допоможуть заслужити повагу людей.