Сильний вітер, який рухається з великою швидкістю,
має неабияку руйнівну силу. Він видуває, переносить і відкладає пухкі гірські породи. У результаті такої діяльності вітру утворюються нові форми земної поверхні.
У пустелях вітер навіює пісок,
утворюючи бархани — горби
серповидної форми заввишки
до 30 м.
Під впливом вітру вони можуть переміщатися. Рухомі бархани приносять багато шкоди:
засипають поля, сади, населенні пункти.
На узбережжях океанів, морів та великих річок вітер утворює
дюни — піщані горби висотою до 15 м, які простягаються вздовж
берега.
Сильний вітер здатний піднімати в повітря і переносити на великі віддалі піщинки. Якщо на шляху такого повітряного потоку трапляються гори, то піщинки вдаряються об них та руйнують їх.
Унаслідок руйнівної роботи
вітру в горах утворюються ніші
та печери. Скелі під дією вітру
набувають чудернацьких форм:
колон, стовпів, «кам’яних
грибів».
Завдяки сонячному теплу вода в природі рухається в процесі колообігу. Вода, що рухається, виконує в природі величезну роботу. Вона розчиняє, руйнує й переносить гірські породи, змінюючи тим самим земну поверхню.
Стікаючи схилами горбів, потік води розмиває ґрунт. Рівчаки, утворені водою, щоразу
поглиблюються. Поступово утворюється яр, який з часом перетворюється на балку.
Вода річки, рухаючись, руйнує береги й поглиблює русло.
Унаслідок такої діяльності води
утворюється річкова долина —
витягнуте пониження, дном якого протікає річка.
Джерела:
Я досліджую світ : підруч. для 4 кл. закл. загал. серед. освіти. У 2 ч. Ч. 1 / І. Жаркова, Л. Мечник, Л. Роговська. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2021. — 144 с. : іл.