Щоб легше було повторити матеріал згадаємо графік показникової функції.

Показниковим називають вираз виду , де а — дійсне число.
У відповідності до означення можемо описати обмеження для \(а\), основи показникового виразу. Так, якщо \(а =1\), то отримуємо тотожність (кажуть, що показникова функція вироджується в лінійну). Якщо а <0, то при певних значення а вираз взагалі може не мати сенсу.
Для показникових виразів накладається умова: .
Перетворення показникових виразів базується на властивостях степенів і арифметичних коренів. Розглянемо ці властивості.
Загальні властивості степеня.

Властивості степеня з цілим показником.

Властивості кореня.

Зверни увагу!
Якщо зустрічається складний вираз зі степенями, тобі складно і ти не розумієш як його розв'язати, то використовуй метод розкладання на множники. В результаті великі числа в основах степені замінюються більш простими і залишиться використати вище описані формули.
Приклад: