\(1, 2, 3, 4, 5, ...\)
Якщо до натуральних чисел приєднати число \(0\) та всі цілі від'ємні числа: \(-1, -2, -3, -4, ..., \) отримаємо множину цілих чисел. Цю множину зазвичай позначають буквою .
Якщо до множини цілих чисел приєднати всі звичайні дроби (), отримаємо множину раціональних чисел. Цю множину зазвичай позначають буквою .
Множина раціональних чисел — це множина, що складається з чисел вигляду (де \(m,n\) — натуральні числа) та число \(0\).
Зрозуміло, що — частина множини , а — частина множини . Для опису цієї ситуації в математиці також є спеціальне позначення: .
Математичний символ називається знаком включення (однієї множини до іншої).
Запис означає, що \(x\) — один із елементів множини \(X\).
Запис означає, що множина \(A\) є частиною множини \(B\). Математики частіше кажуть так: \(A\) — підмножина множини \(B\).
Для запису про те, що елемент \(x\) не належить множині \(X\) або що множина \(A\) не є частиною (підмножиною) множини \(B\), використовують ті ж самі символи, але перекреслені скісною рискою: .
Наведемо кілька прикладів використання введених математичних символів для скорочення запису правильних математичних тверджень — їх називають також істинними виразами.
Будь-яке раціональне число можна записати у вигляді кінцевого десяткового дробу або у вигляді нескінченного десяткового періодичного дробу:
Правильно й протилежне: будь-який нескінченний десятковий періодичний дріб можна подати у вигляді звичайного дробу. Це означає, що будь-який нескінченний десятковий періодичний дріб є раціональним числом.
Покажемо на прикладі, як нескінченний десятковий періодичний дріб перетворюють на звичайний дріб.