У життєвому циклі вірусів чергуються дві фази — позаклітинна (віріон) і внутрішньоклітинна. Фаза віріона характеризується відсутністю будь-яких проявів життя, а упродовж внутрішньоклітинної фази життєвого циклу проявляються властивості вірусів, які закодовані в їхньому геномі, відбувається їхнє відтворення.
 
Адсорбція вірусів — це прикріплення віріонів до поверхневого апарату клітини-господаря. Між білками вірусів і рецепторами клітини виникають електростатичні взаємодії, які забезпечують тимчасове нестійке приєднання віріонів.
 
Проникнення в клітини в різних вірусів здійснюється різними шляхами:
  • ендоцитозу — з утворенням внутрішньоклітинних вакуолей;
  • злиттям плазматичної мембрани з оболонкою вірусу;
  • шляхом впорскування .
Далі відбувається звільнення нуклеїнової кислоти вірусу від захисної білкової оболонки.
 
Використовуючи сполуки клітини (амінокислоти, нуклеотиди), віруси перелаштовують системи синтезу клітини на синтез власних складових.
 
Відтворення компонентів вірусних частинок забезпечують три процеси:
  • транскрипція — переписування інформації з вірусних ДНК або РНК та утворенні іРНК, що відбувається в ядрі (нуклеоїді);
  • трасляція — процес переведення інформації іРНК у послідовність амінокислот молекул білків, яке відбувається на рибосомах за допомогою тРНК і ферментів;
  • реплікація — синтез молекул нуклеїнової кислоти, який каталізується переважно клітинними ферментами.
Таким чином, відтворення вірусів відбувається відокремлено, неодночасно і в різних частинах клітини. Такий спосіб розмноження вірусів називають роз'єднаним (диз'юктивним).
 
Збирання віріонів відбувається всередині клітин або шляхом відбруньковування у зовнішнє середовище.
 
Вихід вірусів із клітин може супроводжуватися збереженням життєдіяльності клітини або її руйнуванням і загибеллю. Прості віруси виходять з клітини переважно внаслідок руйнування клітинної оболонки вірусними ферментами. У складних вірусів так само відбувається процес самозбирання, однак на пізніх етапах дозрівання вірусна частинка захоплює фрагмент клітинної оболонки, яку вірус використовує як свою зовнішню оболонку — відбувається процес брунькування вірусу.
Зверни увагу!
Отже, життєвий цикл фагів: адсорбція бактеріофага — впорскування ДНК у клітину — синтез вірусних ДНК і білків — збирання вірусних частинок — вихід із клітини.
 
Джерела:
Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. заг. серед. освіти / В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2018. с. 33-34.